chrome firefox opera safari iexplorer

Названо цьогорічних лауреатів премії імені Якова Гальчевського

23 січня 2013 о 14:57

Напередодні Дня cоборності і свободи України громадський комітет премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні», за традицією, яка утвердилася ще у січні 1995 року, назвав її цьогорічних лауреатів, передає ЛітАкцент з посиланням на прес-службу НСПУ.

Як повідомив голова комітету Богдан Теленько, цьогоріч лауреатів премії названо у семи номінаціях:

  • «Політик» – Олесь Доній, народний депутат України;
  • «За літературну діяльність» – Михайло Слабошпицький, письменник, видавець, громадський діяч та подільський письменник і публіцист Петро Воробей;
  • «За видавничу діяльність та популяризацію української книжки» – брати Віталій та Дмитро Капранови, письменники, публіцисти, видавці, громадські діячі;
  • «За науково-дослідницьку діяльність» – Володимир В’ятрович, історик, публіцист;
  • «За публіцистичну діяльність» – Ігор Лосєв, публіцист, журналіст, політолог, філософ;
  • «Громадський діяч» – Олег Демчук, голова координаційної ради громадсько-політичного об’єднання «Гідність» з Кам’янця-Подільського;
  • «За відродження традицій національного меценатства» – тернопільський підприємець Тарас Демкура.

«Усіх номінантів, як цьогорічних, так і колишніх, об’єднує прагнення утверджувати українську ідею доступними їм способами і можливостями, – зауважив Богдан Теленько. – І ми у свій спосіб пробували сказати це Україні, назвавши ці імена. До прикладу, письменник Михайло Слабошпицький є уособленням такого подвижництва, насамперед, у літературі, хоч його діяльність та заслуги як видавця, ініціатора багатьох громадських ініціатив також вартують особливої уваги української суспільності. Брати Віталій та Дмитро Капранови тут також ідуть своїм шляхом, хоча ми більшу увагу звернули якраз на їх видавничу та популяризаторську діяльність у царині просування української книжки. Історик та публіцист Володимир В’ятрович своїми дослідженнями у багатьох невідомих сторінках нашої історії, зокрема національно-визвольної боротьби нашого народу, зумів наблизити їх до наших сучасників. Потужно нині чути публіцистичний голос Ігоря Лосєва, який друкується нині зі своїми актуальними оглядами, статтями у багатьох загальноукраїнських пресових та інтернетівських виданнях».

“Олег Демчук є одним із фундаторів громадського об’єднання «Гідність», яке нині увібрало в себе декілька десятків громадських осередків Кам’янця-Подільського, продемонструвавши створення нового типу громадського об’єднання, яке нині творить громадянське суспільство не на словах, а на ділі. А переможець у номінації «Політик», народний депутат України Олесь Доній нині є неформальним лідером позапарламентського патріотичного державницького руху, який знаходиться на стадії становлення. Творчо-публіцистичний доробок подільського письменника і публіциста Петра Вороб’я – це роман-дилогія «Заграва» – «Відблиск» про героїчну історію ОУН-УПА. Власне, і приклад тернопільського підприємця Тараса Демкури, який з власної ініціативи профінансував унікальний фотоальбом «Таїна Пінзеля» та допоміг у представленні творів геніального скульптора у Франції, вартує не менше. Словом, усі вони – справжні патріоти і наша спроба заохотити їх лауреатством премії «За подвижництво у державотворенні» – це лише дещиця того, як повинна шанувати цих людей українська спільнота”, – підсумовує Теленько.

13 квітня

Інші дати
Народилася Оксана Іваненко
(1906, м. Полтава - 1997) - українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей "Друкар книжок небачених", "Рідні діти", "Богдан Хмельницький", біографічних романів "Тарасові шляхи", "Марія", книжки спогадів "Завжди у житті".
Розгорнути
1928 — на екранах Києва відбулася прем’єра художнього фільму Олександра Довженка «Звенигора»
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом буржуазний націоналіст.
«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)
Розгорнути