chrome firefox opera safari iexplorer

У столичному будинку вчителя відзначили 115-річчя Сосюри

23 січня 2013 о 12:21

22 січня, в День соборності України, у Київському міському будинку учителя  відбувся святковий концерт з нагоди 115-ої річниці від дня народження Володимира Сосюри.

У вечорі взяли участь видатні письменники, поети, земляки поета, лауреати його премії та творчі колективи.

Захід здійснено за ініціативи Інституту літератури імені Тараса Шевченка, Українського фонду культури та Фонду Миколи Томенка «Рідна країна».

Приємним є той факт, що Київський міський будинок учителя завжди відгукується на такі ініціативи і надає для них свої зали безкоштовно.

На цей вечір, що тривав більше двох годин, зібралася величезна аудиторія зацікавлених та небайдужих патріотів. Вступне слово на вечорі виголосив український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України Борис Олійник.

До слів вітання долучилися також народний вокально-хоровий ансамбль «Купава» (художній керівник — Євгенія Чугунова); український фольклорний ансамбль «Козаки» (керівник — Юрій Гвоздь); етнографічний хор «Гомін» (керівник — Леопольд Ященко); І. Драч, український письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України; В. Романько, доцент Донбаського державного педагогічного університету; М. Сом, лауреат премії ім. В. Сосюри та С. Гальченко, лауреат премії ім. В. Сосюри, який виступив і ведучим літературно-мистецького вечора.

Та яке ж було б свято без читання віршів В. М. Сосюри?! Його вічно-прекрасні слова прозвучали у виконанні акторів О. Биструшкіна, В. Довжика та П. Бойка. На святкування дня народження поета приїхали його земляки з м.  Дебальцеве Донецької області — Н. Волошина, А. Слєсарчука, А. Житнікова. Зі спогадами про поета виступили Михайло Сіренко та Олекса Довгий.

З вуст Сергія Гальченка у цей вечір пролунав літературно-історичний коментар, присвячений забороненим радянською владою творам Володимира Сосюри. Він розповів про так звану «захалявну літературу» українського письменника, до якої відноситься і  поема «Махно», і поема «Мазепа», через яку автор зазнав морального «побиття», і його геніальні вірші, які дісталися України лише  у 1996 році, коли їх надало білоруське КДБ.

Окрім того, відзначити таку символічну дату прийшов і народний депутат України Микола Княжицький, який запам’ятався глядачам своїм цікавим виступом.

Для довідки

Володимир Сосюра (25 грудня 1897 (6 січня 1898), Дебальцеве, Російська імперія — 8 січня 1965, Київ, УРСР, СРСР) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР. Належав до ряду літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін. Був до безтями закоханий в Україну, за що і поплатився життям. Помер 8 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

Володимир Сосюра — «Пам'ятаю, вишні доспівали» (1923 р., запис 1957 р.)

Володимир Сосюра — «Коли потяг у даль загуркоче» (1926 р., запис 1957 р.)

«Рідна країна» 

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі