chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні хочуть святкувати 300-річний ювілей архітектора Григоровича-Барського

16 січня 2013 о 10:04

У Парламенті зареєстрований проект Постави № 1065 про відзначення 300-річчя з дня народження Івана Григоровича-Барського. Ініціаторами проекту стали народні депутати України М. Томенко та О. Бригинець, передає УНН з посиланням прес-службу О.Бригинця.

У 2013 році виповнюється 300 років з дня народження видатного архітектора українського бароко Івана Григоровича-Барського, архітектурна спадщина якого є досить різноманітною: водогін із фонтаном «Феліціан» на Подолі, над яким зодчий збудував вишуканий цегляний павільйон, де на даху було встановлено статую апостола Андрія. Вода витікала з посудини, яку тримав янгол. Але на початку ХІХ ст. янгол поступився місцем Самсонові, що роздирає пащу леву. Наново декорував стародавню Кирилівську церкву.

«На жаль, багато з робіт Івана Григоровича не збереглися. Але й ті, що залишилися, дають уявлення про нього як про геніального архітектора: Покровська церква (1766) на однойменній вулиці у столиці. Так само збереглася й Набережно-Микільська церква (1772—1775) на вулиці Григорія Сковороди у Києві», — йдеться у повідомленні.
Як відомо, І. Григорович-Барський залишив свій творчий спадок і за межами Києва — у Золотоноші (Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря), у Козельці (Собор Різдва Богородиці, Будинок полкової канцелярії) та у Межигір’ї .

Депутат розповів, що відповідно до проекту серед святкових заходів, відбудуться трансляції тематичних теле- і радіопередач, присвячених життю і діяльності Івана Григоровича-Барського. Також Українському державному підприємству поштового зв′язку «Укрпошта» запропоновано видати поштову марку, присвячену 300-річчю з дня народження архітектора.

Довідково: Іва́н Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський — архітектор українського бароко.

Близько 1760 проводив будівельні роботи у Кирилівському монастирі на околиці Києва. Наново декорував стародавню Кирилівську церкву, збудував монастирську огорожу, а також триярусну дзвіницю з брамою та невеликою церквою на другому ярусі. Провів реконструкцію ще однієї памятки часів Київської Русі — церкви Богородиці Пирогощі, де був старостою його батько.

На жаль, ані брама, ані дзвіниця не збереглися. Так само не збереглися монументальна дзвіниця Петропавлівської церкви на сучасній Притисько-Микільській вулиці (там тепер військова частина) та дзвіниця Успенської церкви на Контрактовій площі (її знесли після пожежі 1811 року; контур споруди викладено бруківкою біля відтвореного храму Богородиці Пирогощої).

З наявних нині будівель Григоровича-Барського привертає особливу увагу Покровська церква (1766) на однойменній вулиці. Немає сумніву, що на зодчого справив певне враження славетний петербурзький архітектор Растреллі, за чиїм проектом зводилася Андріївська церква. Просто з Покровської вулиці можна побачити разом витвори Растреллі і Григоровича-Барського та знайти деякі спільні риси — зокрема, напівкруглі вигнуті фронтони. Але, як зауважив мистецтвознавець Федір Ернст, «розробка фасаду не має нічого спільного зі стилем Растреллі: своєю спокійною, ясною краскою вона наближається до епохи класицизму, а трибанна система надає їй типового українського колориту».

Так само на Подолі збереглася й Набережно-Микільська церква (1772—1775) на вулиці Григорія Сковороди. Щоправда, вигляд цієї стрункої будівлі було дещо змінено пізнішою перебудовою бані у візантійському стилі. Зберігся, хоч і дуже перебудований, «городской магазин» — колишній хлібний склад по вулиці Братській, 2. а старий гостинний дім біля Межи гірської вулиці та житлової оселі Грецького монастиря і Юрія Драчеві, що стояли на Контрактовій площі, давно втрачено. Кілька гарних споруд традиційно приписують зодчому через близькість до його стильової манери — зокрема, дзвіницю Ближніх печер лаври, залишки церкви Костянтина й Олени на розі вулиць Щекавицької та Костянтинівської (Фрунзе) тощо.

Добра слава про Івана Григоровича-Барського лунала по всій Україні, тож доводилось йому час від часу працювати за межами Києва (у Межигір‘ї, Козельці, Золотоноші) і теж надзвичайно плідно.

7 липня

Інші дати
Різдво Іоанна Предтечі. Свято Івана Купала
«Після Івана (Купала) не треба жупана» (Народна прикмета). «Ой на Івана, ой на Купала Ой, там дівчина квіти збирала. Квітоньки збирала, віночок сплітала, Тай на синю хвилю, на Дунай пускала. Ой, пливи, віночку, та по синій хвилі, Та до тої хати, де живе мій милий. (Купальська народна пісня)
Розгорнути
Народився Петро Яцик
(1921, с. Верхнє, Львівська область – 2001) – канадський підприємець українського походження, меценат. Серед найголовніших проектів профінансованих П.Яциком –Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій, «Енциклопедії українознавства», Міжнародний конкурс знавців української мови.  
Розгорнути