chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні набули чинності нові правила продажу ліків

02 січня 2013 о 10:48

Лікарські засоби будуть продаватися тепер тільки через аптеки або аптечні пункти, інформує Державна служба з лікарських засобів.

З 29 грудня 2012 перестали бути дійсними норми законодавства, які дозволяли суб'єктам господарювання здійснювати роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптечні кіоски.
Закрити аптечні кіоски вимагали через те, що такі установи не дають достатньо сервісу для громадян. Так, в аптечному кіоску допускалася відсутність торгового залу, норматив площі аптечного кіоску був дуже обмежений, а умови зберігання лікарських засобів постійно порушувалися, зазначили у профільному відомстві.
Повідомляється, що припинення роботи аптечних кіосків не вплине значно на можливість українців скористатися послугами аптек. Так, тенденція розвитку аптечної мережі дозволяє стверджувати, що частіше створюються саме аптеки, а не кіоски. На кінець грудня 2012 року в Україні працювало майже 14,8 тис аптек, тоді як у кінці 2005 року цей показник становив 9,4 тис аптек.
Крім того, з 2005 року значно впало навантаження на один аптечний заклад. За аналізами, які виключають аптечні кіоски, станом на кінець минулого року один аптечний заклад (аптека або аптечний пункт) обслуговує 2 тис 264 особи, в той час, як у кінці 2005 року цей показник становив 3 тис 190 осіб. У Європейському Союзі в середньому одна аптека обслуговує 3,5 тис осіб, зазначає держслужба.
Раніше повідомлялося, що з 10 грудня в Україні набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України № 876 Про затвердження переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, що відпускаються без рецепта.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути