chrome firefox opera safari iexplorer

Театр Франка готує дві нові прем’єри – Чеховську «Чайку» та інсценізації новел Стефаника

01 лютого 2013 о 14:07

«Morituri te salutant» — так вітали Цезаря гладіатори, йдучи на арену. За однойменною новелою Василя Стефаника названа вистава Дмитра Богомазова. Натомість інсценізація об’єднала цілих 10 творів автора, повідомляють «Факти.ICTV».

У співпраці з відомим художником Олександром Другановим народився сценічний простір у вигляді дерев’яного помосту, де рухатися можна згори до низу, від народження до смерті.

Новеліст Стефаник – майстер психології найтрагічніших куточків людської душі. Аби зберегти поетику, Богомазов зробив актора і оповідачем, і героєм водночас. Дмитро Богомазов називає Стефаника найоптимістичнішим автором.

«Багато людей так живе, що може з Богом говорити? Я думаю, небагато. Більше людей ховаються за комфорт. Стефаник писав про людей, які живуть на повну, які з Богом розмовляють. Що ж тут песимістичного?», — пояснює режисер вистави.

На основній сцені – генеральна репетиція Чеховської «Чайки». Її інсценізували маститі режисери світу. Тож кожна нова постановка потрапляє під гострий обстріл критики.

Валентин Козьменко-Делінде своєю ідеєю «Чайки» поділився в Москві, там відмовили. А от Богдан Ступка – навіть сам погодився грати.

Богдан Сильвестрович до останнього, вже на лікарняному ліжку, репетирував роль Дорна. Тепер її грає Володимир Нечипоренко. Головні ролі – белетриста Тригоріна і письменника-початківця Треплєва — дісталися Остапу та Дмитру Ступкам.

«Звісно, що хочеться бути на рівні з дідусем та батьком. Я хвилююся дуже насправді. Я вночі не спав, ріжеться зуб мудрості, я навіть не міг нормально говорити, і вже о 7-ій ранку був у лікаря», — розповідає Дмитро.

Для 26-річного Дмитра роль — великий аванс. А для Остапа — велике запитання: у чому ж трагізм його героя? Не отримавши відповіді від режисера, актор спитав у батька.

«Я ще з батьком говорив: як же його грати? Я, наприклад, не розумів, як можна говорити про свою професію, що тобі не подобається, що ти популярний письменник і тебе люблять», — каже Остап Ступка.

Відзавтра — вистава у репертуарі театру. Нинішній очільник «франківців» – Станіслав Мойсеєв – запевняє: театр формуватиме свій стиль, ставлячи фільтри на режисуру.

«Вибір і запрошення режисерів вже повинно стати запорукою тої якості і рівня, який ми хочемо отримати», — каже керівник.

Зрештою, така діалектика театру — звинувачуючи, він може захищати. Але це вже вирішувати глядачу, який голосує гаманцем.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі