chrome firefox opera safari iexplorer

Театр Франка готує дві нові прем’єри – Чеховську «Чайку» та інсценізації новел Стефаника

01 лютого 2013 о 14:07

«Morituri te salutant» — так вітали Цезаря гладіатори, йдучи на арену. За однойменною новелою Василя Стефаника названа вистава Дмитра Богомазова. Натомість інсценізація об’єднала цілих 10 творів автора, повідомляють «Факти.ICTV».

У співпраці з відомим художником Олександром Другановим народився сценічний простір у вигляді дерев’яного помосту, де рухатися можна згори до низу, від народження до смерті.

Новеліст Стефаник – майстер психології найтрагічніших куточків людської душі. Аби зберегти поетику, Богомазов зробив актора і оповідачем, і героєм водночас. Дмитро Богомазов називає Стефаника найоптимістичнішим автором.

«Багато людей так живе, що може з Богом говорити? Я думаю, небагато. Більше людей ховаються за комфорт. Стефаник писав про людей, які живуть на повну, які з Богом розмовляють. Що ж тут песимістичного?», — пояснює режисер вистави.

На основній сцені – генеральна репетиція Чеховської «Чайки». Її інсценізували маститі режисери світу. Тож кожна нова постановка потрапляє під гострий обстріл критики.

Валентин Козьменко-Делінде своєю ідеєю «Чайки» поділився в Москві, там відмовили. А от Богдан Ступка – навіть сам погодився грати.

Богдан Сильвестрович до останнього, вже на лікарняному ліжку, репетирував роль Дорна. Тепер її грає Володимир Нечипоренко. Головні ролі – белетриста Тригоріна і письменника-початківця Треплєва — дісталися Остапу та Дмитру Ступкам.

«Звісно, що хочеться бути на рівні з дідусем та батьком. Я хвилююся дуже насправді. Я вночі не спав, ріжеться зуб мудрості, я навіть не міг нормально говорити, і вже о 7-ій ранку був у лікаря», — розповідає Дмитро.

Для 26-річного Дмитра роль — великий аванс. А для Остапа — велике запитання: у чому ж трагізм його героя? Не отримавши відповіді від режисера, актор спитав у батька.

«Я ще з батьком говорив: як же його грати? Я, наприклад, не розумів, як можна говорити про свою професію, що тобі не подобається, що ти популярний письменник і тебе люблять», — каже Остап Ступка.

Відзавтра — вистава у репертуарі театру. Нинішній очільник «франківців» – Станіслав Мойсеєв – запевняє: театр формуватиме свій стиль, ставлячи фільтри на режисуру.

«Вибір і запрошення режисерів вже повинно стати запорукою тої якості і рівня, який ми хочемо отримати», — каже керівник.

Зрештою, така діалектика театру — звинувачуючи, він може захищати. Але це вже вирішувати глядачу, який голосує гаманцем.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути