chrome firefox opera safari iexplorer

Театр Франка готує дві нові прем’єри – Чеховську «Чайку» та інсценізації новел Стефаника

01 лютого 2013 о 14:07

«Morituri te salutant» — так вітали Цезаря гладіатори, йдучи на арену. За однойменною новелою Василя Стефаника названа вистава Дмитра Богомазова. Натомість інсценізація об’єднала цілих 10 творів автора, повідомляють «Факти.ICTV».

У співпраці з відомим художником Олександром Другановим народився сценічний простір у вигляді дерев’яного помосту, де рухатися можна згори до низу, від народження до смерті.

Новеліст Стефаник – майстер психології найтрагічніших куточків людської душі. Аби зберегти поетику, Богомазов зробив актора і оповідачем, і героєм водночас. Дмитро Богомазов називає Стефаника найоптимістичнішим автором.

«Багато людей так живе, що може з Богом говорити? Я думаю, небагато. Більше людей ховаються за комфорт. Стефаник писав про людей, які живуть на повну, які з Богом розмовляють. Що ж тут песимістичного?», — пояснює режисер вистави.

На основній сцені – генеральна репетиція Чеховської «Чайки». Її інсценізували маститі режисери світу. Тож кожна нова постановка потрапляє під гострий обстріл критики.

Валентин Козьменко-Делінде своєю ідеєю «Чайки» поділився в Москві, там відмовили. А от Богдан Ступка – навіть сам погодився грати.

Богдан Сильвестрович до останнього, вже на лікарняному ліжку, репетирував роль Дорна. Тепер її грає Володимир Нечипоренко. Головні ролі – белетриста Тригоріна і письменника-початківця Треплєва — дісталися Остапу та Дмитру Ступкам.

«Звісно, що хочеться бути на рівні з дідусем та батьком. Я хвилююся дуже насправді. Я вночі не спав, ріжеться зуб мудрості, я навіть не міг нормально говорити, і вже о 7-ій ранку був у лікаря», — розповідає Дмитро.

Для 26-річного Дмитра роль — великий аванс. А для Остапа — велике запитання: у чому ж трагізм його героя? Не отримавши відповіді від режисера, актор спитав у батька.

«Я ще з батьком говорив: як же його грати? Я, наприклад, не розумів, як можна говорити про свою професію, що тобі не подобається, що ти популярний письменник і тебе люблять», — каже Остап Ступка.

Відзавтра — вистава у репертуарі театру. Нинішній очільник «франківців» – Станіслав Мойсеєв – запевняє: театр формуватиме свій стиль, ставлячи фільтри на режисуру.

«Вибір і запрошення режисерів вже повинно стати запорукою тої якості і рівня, який ми хочемо отримати», — каже керівник.

Зрештою, така діалектика театру — звинувачуючи, він може захищати. Але це вже вирішувати глядачу, який голосує гаманцем.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути