chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні знову хочуть обмежити продаж секонд-хенду

25 лютого 2013 о 11:33

Україна завалена секонд-хендом з-за кордону. Від цього зазнає збитків українська текстильна промисловість. Парламентарі знову хочуть обмежити ринок секонд-хенду. За і проти з'ясовувала кореспондентка DW.

Майже повністю змінити правила бізнесу з продажу імпортних товарів, які були в ужитку, пропонує народний депутат від партіїБатьківщина Віталій Немілостівий. У своєму проекті Закону про заборону оптової торгівлі, крім комісійної, уживаних текстильних виробів він наполягає, що імпортний секонд-хенд, відповідно до українських правил торгівлі, є «непродовольчим товаром, який  був у вжитку», а отже, його слід класифікувати як комісійний. Відтак, сказав він Deutsche Welle, продаватися він може лише у відділах або магазинах комісійної торгівлі.

При цьому, наголошує депутат, про зникнення оптової торгівлі імпортним «секондом» і про закриття роздрібних магазинів не йдеться: «Оптовики теж можуть здавати свій товар на комісію. А магазини з продажу секунд-хенду можуть перепрофілюватися в комісійні. Але це буде робота за іншими документами, з іншим рівнем відповідальності перед покупцями». Зокрема, акцентує депутат,  українці зможуть дізнатися про те, чи не були оброблені вживані речи небезпечними хімічними речовинами під час санітарної обробки до того, як потрапити в Україну.

Новий удар по гаманцях споживачів?

Переведення продажу імпортного «секонду» в комісіонки стане кінцем і для маленьких магазинчиків, і для підприємців, які продають цей товар на ринках, вважає харків’янин Микола, який має на одному з харківських ринків свій лоток. «Ми ж купуємо „секонд“ в оптовиків не поштучно, а в кілограмах, у запакованих мішках. І ніколи не знаємо, ходовий там товар чи ні. Але все виставляємо на продаж. З комісіонками такий номер не пройде», — каже Микола DW.

У Всеукраїнській асоціації дилерів одягу секонд-хенд не бачать підстав для якихось змін у налагодженому і легальному бізнесі, в якому задіяні майже півмільйона людей. Також не бачать сенсу «змішувати два види бізнесу в одному». «Комісійна торгівля має бути окремим бізнесом. Людина принесла товар, уклала договір і здала на комісію. Це зовсім інша річ, ніж продаж ввезеного з-за кордону товару, який пройшов розмитнення», — заявив DW президент Асоціації Владислав Мясоєдов і додав, що запропоновані зміни насамперед «вдарять по покупцях», які хочуть мати можливість купувати дешеві речі.

На це автор законопроекту Немілостівий відповів, що з такими аргументами «українців укотре хочуть використати ширмою для отримання надприбутків». За даними Немілостівого, за останні п'ять років в Україні ввезли 480 тисяч тонн уживаного товару. Скільки в цих тоннах було одиниць одягу і чому їх продавали за ціною, у багато разів вищою від мізерної початкової вартості кілограму такого товару, за словами депутата, залишилося поза межами державного контролю. «Насправді торговці мають рентабельність до двох тисяч відсотків! І дуже добре нажилися на наших громадянах», — заявив депутат.

Підтримка вітчизняного чи китайського?

"Надмірний наплив дешевого «секунду» свідчить про невиконання державою своїх обов’язків щодо захисту вітчизняного виробника, заявила президент Української асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Ізовіт. За підрахунками асоціації, за один вживаний чоловічій костюм, завезений з-за кордону, сплачується у 24 рази менше податків, ніж за вироблений на українській фабриці. «Ми бачимо, що зроблено все, аби було невигідно виробляти своє, а вигідно імпортувати вживане», — наголосила Ізовіт DW.

Підтримати вітчизняних швачок депутат Немілостівий пропонує у своєму другому законопроекті зі змінами до Закону про Митний тариф України. Документ передбачає підвищення ввізного мита для товарів секонд-хенду в декілька разів — до 10 євро за кілограм. В Асоціації дилерів одягу секонд-хенд категорично проти і називають цю ініціативу «порушенням домовленостей України із СОТ». Голова асоціації Мясоєдов переконаний, запропоновані законопроекти після консультацій з експертами будуть відкликані.

На думку економіста Володимира Соболєва, законопроекти як мінімум слід допрацювати. А як максимум — уважно проаналізувати, для кого вони насправді вигідні. «Українським фабрикам більше, ніж секонд-хенд, заважають дешеві китайські товари. І законопроекти можна трактувати як спробу одних імпортерів задушити інших», — заявив Соболєв DW. Натомість депутат Немілостівий планує розібратися і з китайським імпортом. Це стане наступним кроком, повідомив він  DW.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути