chrome firefox opera safari iexplorer

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Запоріжжі «встановлюють» з... 1917 року

14 березня 2013 о 11:46

З нагоди Шевченківських днів очільники регіону здмухнули порохняву з давніх, у тому числі й своїх, обіцянок — спорудити в обласному центрі пам’ятник Тарасу Шевченку. Здмухнули вимушено — у рамках всеукраїнської культурологічної акції «Великий син великого народу», що крокує країною з нагоди 200–річчя від дня народження поета, пише Україна молода.

Обіцянку було озвучено на розширеній нараді в Запорізькій облдержадміністрації. Її очільник Олександр Пеклушенко нагадав, що на Хортиці є «Тарасова стежка», біля Шевченківської райдержадміністрації — бюст Тараса Шевченка, однак «пам’ятник цій яскравій особистості, духовному лідеру теж повинен бути на нашій землі, бо ж у творчості Великого Кобзаря наш запорізький край і його волелюбні запорожці згадуються сімдесят з лишком разів... Поняття «Україна», «Шевченко», «запорозьке козацтво» і «Хортиця» взаємопов’язані».

Присутній на нараді відомий поет–сатирик Петро Ребро відреагував на пафосний виступ «губернатора» іронічним нагадуванням: «Колись у якомусь виступі ви вже казали, що «пам’ятник Шевченку у Запоріжжі — це тест на нашу зрілість». Ці слова, розтиражовані ЗМІ, тоді всі ми запам’ятали. Сьогодні ж змушені констатувати, що питання затягнули».

Зволікають з увічненням Кобзаря у Запоріжжі, як з’ясував і на нараді повідомив Петро Ребро, ще з 1917 року. Саме цим роком датоване звернення до міської думи запорізького (тоді — олександрійського) товариства «Просвіта» з проханням створити комітет з контролю за спорудженням пам’ятника Тарасу Шевченку, передавши для цього кошти, зібрані на монументальне увічнення Олександра Другого. Що б не казали про царський режим, однак нашим українським бюрократам він може слугувати взірцем оперативності.

«Того ж таки дня, 19 травня 1917 року, — дещо спантеличив Петро Ребро поважних учасників наради, — міська дума Олександрівська ухвалила відповідне рішення (його поет процитував мовою оригіналу): «В отношении ходатайства товарищества «Просвита» поручить управе собранные ею средства на устройство памятника Александру–ІІ, находящиеся в перехожих суммах, перечислить в депозиты управы и хранить до тех пор, пока не выяснится вопрос о месте для установки памятника поэту Шевченко». Та за неповні півроку пальнула «Аврора» — і багато що переінакшилось...

Сучасний меморіал планують встановити у сквері біля обласного українського музично–драматичного театру. Сквер попередньо реконструюють, облаштувавши його не лише фонтанами, а й скульптурами художніх героїв iз творчості Кобзаря. Власне меморіал складатимуть дві частини — увічнений у мармурі 29–річний Тарас і кобзар, що сидітиме біля його ніг.

Міський голова Запоріжжя Олександр Сін повідомив журналістам, що художник і скульптор Владлен Дубинін розробив проект пам’ятника Кобзареві, на часі — презентація макета скульптурної композиції. З казни міста заплановано виділити близько двох мільйонів гривень; розраховує влада і на внески меценатів та громадських організацій.

Водночас на згаданій нараді в облдержадміністрації було озвучено версію появи в Запоріжжі не одного, а відразу двох (!) пам’ятників поету. Бо ж існує, образно кажучи, дещо «молодша» обіцянка влади. Її озвучив генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко: «Доцільно згадати, що на честь 150–річчя від дня народження Кобзаря, себто далекого 1964 року, на нашому острові у парку імені Шевченка було висаджено 500 дубів і встановлено стелу — як свідчення того, що тут повинен стояти пам’ятник Великому Поету. У наступному році — ювілей, цьогоріч минає 170 років від днів його перебування на острові. З огляду на ці дві дати всі повинні стати відповідальнішими перед пам’яттю Кобзаря». Поміж інших очільник заповідника мав на думці, ясна річ, і Мінкульт, якому дирекція спрямувала клопотання щодо долучення столиці до фінансування проекту (це Максим Остапенко підтвердив у розмові з кореспондентом «УМ»).

Чи ж «підпряже» міністерство бю­джетну гривню до коштів, які вже почали стікатися, нехай ще й «несміливими» струмками, до цільового благодійного фонду «Хортиця»? Для відомства це буде своєрідним тестом на патріотизм і духовність. Бо ж коштів з держбюджету потрібно буде небагато. Як переконував Максим Остапенко владу обласну: пам’ятник на Хортиці буде «зроблений з душею, але «скромнішим» від того, що постане у сквері біля театру». Це керівник заповідника засвідчив візуально, презентувавши учасникам наради макет майбутньої скульптури.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі