chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні відзначають 150-річчя від дня народження Володимира Вернадського

12 березня 2013 о 09:57

Вернадський Володимир Іванович (28 лютого (12 березня) 1863, Петербург, Російська Імперія — 6 січня 1945, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям).

З 1921 року знову у Росії. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського). Дійсний член НТШ та ряду інших академій (Паризької, Чеської). Помер 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок.

Володимир Вернадський належав до тих патріотів України, які передбачали щасливе завтра свого народу, який обов'язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі. Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...».

Батьківщина завжди була у серці вченого. Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський (1821–1884) — вчений-економіст, противник кріпацтва, соціалістичних ідей та общинного землеволодіння, прихильник ідей ринкової економіки. Дружина Володимира Івановича теж з давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість».

12 березня Академія наук проводить урочисте засідання, присвячене 150-річчю з дня народження нашого знаменитого співвітчизника В.І. Вернадського. Я буду приймати участь у цьому урочистому зібранні», — повідомив Глава Уряду на своїй сторінці у Фейсбуці. При цьому Микола Азаров пообіцяв поцікавитися, які проблеми існують у бібліотеці ім. Вернадського в Києві.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 28 березня 2012 № 151-р утворив Організаційний комітет з підготовки та відзначення у 2013 році 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського, а також затвердив план заходів з підготовки та відзначення цієї річниці.

У Криму планується організувати випуск циклу публікацій і виступів на тему «Вернадський і Крим» в засобах масової інформації, провести в навчальних закладах та установах культури науково-просвітницькі і культурні заходи, науково-практичні конференції і конкурси, лекції і семінари, круглі столи, виставки, презентації, а також телемости. Крім того, передбачено видання фотоальбому «В.І. Вернадський і Таврійський університет: рух крізь час», ювілейної наукової збірки «В.І. Вернадський і глобальні проблеми сучасної цивілізації», біобібліографічного покажчика «Вернадський і Крим». Також буде проведено Міжнародну наукову конференцію «В.І. Вернадський і глобальні проблеми сучасної цивілізації».

Крім цього, у рамках ювілейних заходів планується провести інтерактивні урочисті збори за участю співробітників і студентів Московського державного університету імені М.В. Ломоносова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського.

За матеріалами з вільних джерел

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути