chrome firefox opera safari iexplorer

Новий артефакт трипільської кульутри виставлено у Черкаському музеї

23 квітня 2013 о 11:29

Експозиція Черкаського обласного краєзнавчого музею поповнилася новим артефактом. Це кам’яний букраній — ритуальне скульптурне зображення, ймовірно, голови рогатої змії.

Знахідку науковці датують 4-3 тисячоліттям до нашої ери і відносять до кукутень-трипільської культури, яка існувала протягом двох тисячоліть на теренах теперішньої Румунії, Молдови та України.

Артефакт виявив під Шполою під час розкопок студент Черкаського університету імені Богдана Хмельницького Віталій Пащолок.

Досі букраній можна було побачити у колекції Археологічного музею Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького. В обласному краєзнавчому музеї археологічна знахідка перебуває на тимчасовому експонуванні.

Доктор історичних наук Анатолій Морозов каже, що саме Трипілля стало однією зi складових української культури. На території Черкащини вчені виявили найбільшу кількість трипільських поселень. Досі тривають дискусії щодо кількості людей, які у них жили. Фахівці припускають, що від 10 до 30 тисяч.

«У давнину букранієм називали символ жертовної тварини, який зображали на предметах матеріальної культури. У нашому випадку — це кам’яне скульптурне зображення, ймовірно, голови рогатої змії, яке до того ж мало функцію ритуального товкача-розтиральника», — пояснює завідувач відділом археології Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариса Сиволап.

До такої версії, каже співробітник музею, спонукає і візуальне сприйняття фігурки, і поширеність змієподібних орнаментів у трипільців.

Цей експонат – єдиний в Україні. Його унікальність — у матеріалі, з якого його витесано.

Досі на території України були відомі лише керамічні трипільські букранїї – це, як правило, наліпи на посудинки, на «саночки» (модельки трипільського транспортного засобу) або прикраси моделей жител, розповідає Лариса Сиволап.

Можливо, знайденим букранієм-товкачем, каже науковець, розтирали фарбу, якою розписували посуд, статуетки і навіть тіло.

14 вересня

Інші дати
Народився Сергій Пащенко
(1906, с. Лука Вінницької області, - 1963) - український графік. автор пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. В серії гравюр "Київська сюїта" зафіксував довоєнний, зруйнований війною і відновлений Київ.
Зразки народної творчості... Матеріали народної творчості повинні бути основою при вивченні, навчанні і вихованні молодих художників.... Всі види мистецтва завжди і всюди тоді тільки були міцні, коли вони брали початок з джерел народної творчості. (Микола Жук)
Розгорнути
День святкування Церковного Новоліття
1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» - слово латинське, що означає - податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю. Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола.
Розгорнути

Новини Дивитися всі