chrome firefox opera safari iexplorer

У Черкаському музеї виставили раритетні експонати про місцеву журналістику

28 серпня 2011 о 18:21

У обласному краєзнавчому музеї, що у місті Черкаси, відкрито оновлену експозицію, присвячену розвитку черкаської журналістики. Підготували її музейники спільно з Черкаською обласною організацією Національної спілки журналістів України.

Як розповідає заступник директора Краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Тетяна Кайдалова, разом зі спілкою журналістів, із якою музей активно співпрацює кілька років, було проведено вже 7 великих виставок. Також постійно оновлюються існуючі.

— Традиційно ми оновлюємо експозиції до Дня журналіста. Однак цього року вирішили оновити її до 20-ї річниці незалежності України, — розповідає голова обласної організації Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. – Для відвідувачів це можливість не тільки дізнатися про цікаві факти з історії журналістики, а й своєрідна неформальна презентація сучасного інформаційного простору Черкащини.

На оновленій виставці зібрано цікаві та колоритні фото сучасних газетярів і телевізійників, упорядковуються й раритетні та по-справжньому унікальні історичні матеріали.

— У виставковому залі – кілька комплексів, які ілюструють розвиток журналістики на Черкащині, починаючи з моменту утворення області – розповідає Тетяна Кайдалова. – Ось у нас перший номер «Черкаської правди», який вийшов уже через місяць після утворення області.

Далі в експозиції, за словами Тетяни Іванівни, — унікальний випуск «Черкаської правди» — з нагоди нагородження області Орденом Леніна в 1958 році газета вийшла з кольоровими елементами, хоча кольорового друку тоді ще не було, і все розмальовували вручну. На виставці можна побачити не тільки те, як змінювалася газета, а й які люди в ній працювали.

Фотознімки ветеранів журналістики, їхні робочі нотатники і навіть поштові перекази з першими гонорарами – усе це зберігається за склом.

— Маємо перший випуск газети «Молодь Черкащини», — демонструє чергову вітрину Тетяна Кайдалова. — Спочатку її очолював Григорій Суховершко. У нас зберігся його службовий щоденник, де серед оглядачів газети часто називається прізвище Василя Симоненка, який у ті роки працював тут журналістом.

Досить раритетний експонат на виставці – телевізійний радіоприймач 40-х років.

— У ті часи такі телеприймачі були дуже рідкісним явищем, і хто їх мав, тому неабияк пощастило, — каже музейник.
На стендах, присвячених сучасним ЗМІ, – випуски газет – «Нова Доба», «Черкаський край», «Молодь Черкащини», «Прес-центр», «Акцент» і недавно створена «Черкащина регіональна», фото редакційних колективів, а також фото працівників ОДТРК «Рось», телекомпанії «Вікка» та «Ільдана» за роботою.

— Дуже часто ми читаємо якусь газету і навіть не маємо уявлення, хто там працює. Так само й на телебаченні — багато працівників невідомі, бо залишаються за кадром. Ми хочемо, щоб люди знали, хто доносить до них інформацію, — каже Тетяна Кайдалова. – Значна частина експозиції присвячена також роботі обласної організації Національної спілки журналістів.

Текст і фото надані Черкаською обласною організацією Національної спілки журналістів України.

«Рідна країна»

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути