Рівно 101 рік тому, 14 квітня 1912 року, в Атлантичному океані сталася найбільша морська катастрофа 20 століття — легендарний Титанік пішов на дно.
Британський лайнер Титанік вийшов із Саутгемптонського порту у своє перше й останнє плавання 10 квітня, і через чотири дні сталося фатальне зіткнення Титаніка з айсбергом. Через дві години сорок хвилин після зіткнення, у ніч на 15 березня, лайнер, що прямував до Нью-Йорка, затонув.
На борту Титаніка були 1 тис 316 пасажирів і 908 членів екіпажу, загалом 2 тис 224 людини. З них загинули 1 тис 514 осіб, врятувалися лише 710.
Британський пароплав компанії Уайт Стар Лайн, другий з трьох пароплавів-близнюків типу Олімпік, Титанік був найбільшим пасажирським лайнером у світі на момент свого спорудження. Водотоннажність лайнера становила 46 тис 328 тонн.
Довжина лайнера, як писали газети того часу, дорівнювала довжині трьох міських кварталів, висота двигуна — висоті триповерхового будинку, а якір Титаніка вулицями Белфаста тягла упряжка із 20 найсильніших коней.
Пароплав мав 20 рятувальних шлюпок, яких було достатньо для посадки 1 тис 178 осіб, тобто для 50% людей, що перебували в цей момент на борту і 30% від планового завантаження. В одній шлюпці поміщалося 65 людей, але матроси Титаніка у перші хвилини після зіткнення відправляли шлюпки тільки з 20 пасажирами. Головний інженер корабля, побачивши це, сказав матросам, що у шлюпці поміщається 65 осіб. Команда не погоджувалася, побоюючись, що шлюпка може не витримати перевантаження. Лише після того, як інженер переконав команду у надійності човнів (які за результатами всіх перевірок могли витримувати вагу 70 дорослих осіб), човни стали заповнювати повністю.
В результаті врятувалися майже всі жінки і діти з кают 1 і 2 класів. Понад половина жінок і дітей з кают 3 класу загинули, оскільки їм було важко знайти шлях наверх через лабіринти вузьких коридорів. За деякими даними, їх не випускали на палубу, щоб вони не заважали врятуватися багатшим пасажирам. Загинули також майже всі чоловіки і вся машинна команда.
Уламки загиблого лайнера залишалися недоторканими доти, доки американський морський археолог Роберт Боллард і його французькі колеги не виявили їх 1 вересня 1985 за 325 миль від узбережжя канадського острова Ньюфаундленд.
Аварія лайнера стала однією з найвідоміших катастроф в історії людства. Незважаючи на те, що з часу загибелі Титаніка пройшло вже понад 100 років, ще з'являються нові версії аварії корабля.
