chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві на фестивалі короткометражок покажуть більше 200 фільмів

22 квітня 2013 о 14:04

З 24 по 28 квітня у столиці пройде II Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів — найбільший короткометражний кінофестиваль країни. Протягом п'яти днів глядачі зможуть побачити понад 200 фільмів з усіх континентів. Вхід майже на всі заходи фестивалю безкоштовний.

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ організатори фестивалю, на глядачів чекають 29 блоків фільмів, серед яких спеціальні програми, національний фокус і ретроспективні лінії. У тому числі ряд національних панорам країн Сходу і Заходу, фільми з країн, де немає кіно, і ряд тематичних блоків. Серед них: кращі короткометражні жахи «Dark Side», стрічки про жінок і для жінок «Жіночі секрети», іспанські та італійські короткометражки «Hot Shorts», фільми на тему утопії і апокаліпсису «Futurism», Іранська школа кіно, «Амурний настрій», Російська панорама, «Sweet Sixteen», кіно з країн без кіноіндустрії «Terra Incognita», Авангардна світова анімація, блок дитячого кіно для найменших і їх батьків «Just for KIDS», «Політичні ігри», «Грецький прорив», панорама турецьких короткометражок «Турецькі солодощі» і Великий блок фестивальних хітів, у який увійшли фільми-зірки усіх топових світових фестивалів останнього часу.

У блок «Український фокус» увійшли українські фестивальні хіти — стрічки, що отримали визнання та нагороди світових фестивалів, ретроспектива Оксани Чепелик (експериментальне кіно та відео-арт), ретроспектива Євгена Сивоконя (анімаційні роботи майстра).

Серед іншого на фестивалі покажуть скандальну стрічку болгарського режисера Деяна Барарева «Ботев ідіот» (Ботев для болгар — як для українців Тарас Шевченко, і вилаяти його — те ж, що зганьбити «Кобзар»), а також фільм «Paradoxes» французького режисера Себастьяна Кулпа , що розповідає про український одіозний рух «Femen».

Головною локацією КМФКФ стане кінотеатр «Кінопанорама». Паралельно в науково-розважальному комплексі «Atmаsferа 360» буде йти вечірня програма фестивалю, в рамках якої демонструватиметься ряд спеціальних кіноблок. Кіношкола «Short Film School» розміститься в креативному просторі «Часопис».

Вхід майже на всі заходи фестивалю безкоштовний, виняток становлять конкурсна програма і чотири спеціальні події: «Hot Shorts», «Dark Side», «Sweet Sixteen» і «Жіночі секрети». Також у рамках фестивалю пройде ряд вечірок, де в неформальній обстановці можна буде поспілкуватися з українськими і зарубіжними гостями фестивалю.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути