chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові відкрили Академію фехтування

24 квітня 2013 о 15:24

24 квітня в межах підбиття підсумків XI літньої Універсіади України з фехтування у Львові урочисто відкрили Академію фехтування.

У новому спеціалізованому залі на вул. Черемшини, 17 тренуватимуться збірна України, діти-початківці, а також студенти-спортсмени вищих навчальних закладів Львівської області.

Академія, яка стала невід’ємною частиною спортивно-тренувального комплексу Львівського державного університету фізкультури «СКІФ», включає новий фехтувальний зал, сучасні доріжки для заняття фехтуванням, а також низку спеціальних тренажерів для розвитку майстерності спортсменів, повідомили у прес-службі Львівського обласного управління комітету з фізичного виховання та спорту МОНмолодьспорту.

Першими на фехтувальній доріжці схрестили шпаги чемпіонка світу з фехтування, учасниця Олімпійських ігор в Афінах Анфіса Почкалова та голова Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України Євген Баженков.

Участь у відкритті нового фехтувального залу також взяли взяли ректор Львівського державного університету фізичної культури Євген Приступа, керівники міського та обласного управлінь з фізичного виховання, президент Львівської обласної федерації фехтування Василь Бусол та інші.

Нагадаємо, львів'янка Яна Шемякіна стала олімпійською чемпіонкою з фехтування на шпазі. Згодом вона підтвердила звання найсильнішої шпажистки планети, завоювавши золото турніру серії гран-прі, що відбулась 2-3 лютого в Будапешті.

Ще одну відзнаку Україні принесла наша збірна з жіночої шаблі, яка стала переможницею етапу Кубка світу, що відбувся 27 січня в Лондоні.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Спорт в Україні

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути

Новини Дивитися всі