7 квітня увесь православний світ порине в атмосферу одного з найвеличніших свят церковного календаря. Свято благої вісті — вісті Архангела Гавриїла Діві Марії про народження непорочного сина Божого — вважають великим і чистим.
У народі це свято третьої зустрічі зими з весною. Вважається, що цього дня весна остаточно долає зиму, і Бог благословляє землю для сівби, пише Україна молода.
Обробляти землю до Благовіщення вважалося гріхом. Також у цей день Матір Божа з небес розсипає з «Благовіщенської коробки» — росу або дощ, сніг чи туман. Якщо будуть опади — чекай на врожайний рік. Одне з найбільших весняних свят православного циклу принесло в народну традицію чимало повір’їв і прикмет.
З особливою пошаною до Благовіщення ставилися селяни, оскільки вважали, «що Бог у цей день благословляє всі рослини», а відтак було за великий гріх братися за будь–яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок, «бо неодмінно відріже ніжку своїй дитині».
Старі люди подейкують, що навіть птаха на Благовіщення не в’є собі гнізда. Порушила цю прикмету колись тільки зозуля, «що колись на свято вила гнізда, і Бог відібрав їй пам’ять», а тому донині не має свого гнізда й підкидає яйця в чужі. Особливим статусом наділений тільки один птах — горобець: він лагодить гніздо, «оскільки не знає такого свята, бо він, бач, бусурманин поміж птицями».
«Благовіщення — це свято, яке належить до числа так званих дванадцятидесятих свят у православній традиції і припадає саме на час Великого Посту. Згідно з уставом православної церкви, у цей день ті, хто дотримувався посту всі сім тижнів, можуть дозволити собі невелике послаблення — вживати рибу та вино. Тому свято є своєрідним винятком у свідомості багатьох активних віруючих, — окреслює найважливіші особливості свята у розмові з «УМ» релігієзнавець Андрій Юраш. — Загалом звістка архангела Гавриїла стала унікальною відправною точкою для подій і свят православного календаря. Вперше людство зрозуміло, що варто чекати на прихід месії і чогось нового. Саме тому до цього свята ставляться з великою повагою: є численна кількість храмів, присвячена Благовіщенню, свято має яскраву палітру іконографії. Як правило, на всіх відомих іконах зображають архангела Гавриїла, який підносить Марії квітку, переважно — лілею як символ чистоти, непорочності та невинності».
Здавна в Україні, особливо у містах, був звичай випускати на Благовіщення пташок. Городяни спеціально для такої оказії купували кліточки з пернатими і, повернувшись з церковної відправи, випускали їх на волю, а селяни виганяли з хат котів, спускали з ланцюгів псів, виводили з хлівів худобу, — «щоб чули весну й самі про себе дбали».
До речі, старовинний звичай з 1880–х років прижився і в Києві, а його місцем проведення була Контрактова площа.
