chrome firefox opera safari iexplorer

Як приборкати норовливих?

24 квітня 2013 о 11:03

Коли сьогодення не надто тішить нас позитивом, дуже хочеться побачити його хоч на сцені. Враховуючи це побажання багатьох глядачів, у Київському академічному театрі «Колесо» запропонували їм прем’єрну виставу «Приборкання норовливої» — комедію з піснями і танцями тільки для дорослих, дуже вільно за Шекспіром.

У напрочуд затишній Камінній залі театру розгортається дійство, в якому змішані епохи. Бачимо старовинні вікна й балкони вишуканого будинку. Але цю гармонію порушує сучасний мотоцикл. Актори виходять на сцену в одязі, дещо стилізованому під шекспірівські часи, але їхня манера розмови й поведінки їхніх героїв теж дуже вже наближені до наших днів.

Однак хвилюють їх ті ж питання, що й їхніх прототипів і двісті, і триста років тому – любов, подружні стосунки, вічна єдність і боротьба двох статей. Що таке кохання і як не перетворити його на буденщину? Як знайти свою половинку? А тим більше її завоювати або виховати й приручити? Над цими непростими питаннями ламають вони голови. І співають серенади, тільки в естрадних та джазових ритмах…

IMG_0864

Тут є свої спочатку непримиренні, а потім нерозлучні Катаріна й Петручіо. А ще у Катаріни є молодша сестра Б’янка, яка надзвичайно хоче вийти заміж, але згідно із заповітом грошовитої бабусі має пропустити вперед Катаріну. А вона ставиться до чоловіків критично. І матінка дівчат – Батіста – жінка бальзаківського віку – теж мріє знайти супутника життя.

Ось тут і починаються динамічні колізії сюжету. І стаємо свідками суміші не лише епох, а й жанрів – мелодрама, комедія, фарс, гротеск, а разом – неабияке видовище, яке розігрують Валентина Бойко, Марія Грунічева, Олександр Бірюков, Василь Шандро Аліна Проценко, Денис Драчевськийта інші артисти «Колеса».

З назви спектаклю зрозуміло, що його сюжет пов’язаний з відомою комедією великого англійця, та тут доречні слова «за мотивами». Справді, маємо справу з вільним трактуванням першоджерела, а ще точніше – новою п’єсою на його основі. Її автором є сучасний австрійський драматург Францобель (переклад Івана Мегели, сценічна редакція театру). Франц Стефан Грібль (справжнє ім’я автора) написав понад 25 п’єс, він також успішно працює в прозі. Його творчість – своєрідна суміш фантастичного реалізму, мовної гри та віденської народної драми. Одна з граней драматургії Францобеля – створення осучаснених версій класичних п’єс.

IMG_1139

-Ця вистава є третім спільним проектом нашого театру з Австрійським культурним форумом, — розповідає режисер-постановник і сценограф прем’єрної роботи, художній керівник Київського академічного театру «Колесо» Ірина Кліщевська. – Наші партнери запропонувалипоставити сучасну австрійську драматургію. Ми звернули увагу на творчість Францобеля, п’єси якого йдуть нині у багатьох театрах Європи,й прочитали кілька його творів. Серед них була, до речі, й версія «Ромео і Джульєтти». Та ми обрали «Приборкання норовливої».

Трошки скоротили п’єсу, зокрема зменшили вміст фривольності, якої у першоджерелі доволі багато. Основа природи гри у цій виставі – наявність акторського ансамблю, де виконавці тонко відчувають одне одного. Створену нами ігрову стихію пропонуємо глядачеві, аби відволікти його від сірого кольору, якого, на жаль, не бракує в житті».

Справді, злагоджений акторський ансамбль існував від першого показу прем’єри. Він – у грі, співі, пластиці. Так само, як у і виставі Театру «Колесо» — «Коктейль фа-соль», співають актори наживо, в супроводі інструментальної фонограми. Окрім шлягерів різних часів і народів (куплети на їх мелодії написав Аркадій Гарцман), у виставі звучить музика з репертуару знаного французького скрипаля Андре Рльйо.

Тетяна КРОП, фото Віктора Гомона

Розділи: Думка читачів

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути