chrome firefox opera safari iexplorer

Міністерство доходів і зборів України зосередило свою увагу на Яндекс.Деньги

20 червня 2013 о 11:30

Після перевірок WebMoney і Forex Мінзборів вирішила зайнятися Яндекс.Деньги, повідомив голова підрозділу протидії податковим злочинам Міндоходів Василь Поєзд. Відзначимо, що його відомство займається всіма не ліцензованими НБУ системами.
У компанії Яндекс.Деньги виданню Вести повідомили, що компанія не має права функціонувати на українському ринку, а також наголосили, що тому на ньому і не зайняті.
«Яндекс.Деньги не є учасником банківського ринку України, компанія працює тільки на території Росії. На відміну від WebMoney, у Яндекс.Денег немає окремої юрособи в Україні. Як тільки ми приймемо рішення про відкриття окремого представництва в Києві, ми узгодимо свої дії з регуляторами», — відзначили в російському інтернет-гіганті.
Газета зазначає, що українці можуть користуватися сервісами Яндекс.Денег, як і іншими іноземними сервісами, наприклад, Skype або PayPal. Для цього необхідно завести гаманець в системі і поповнити рахунок в рублях платіжною карткою будь-якого українського банку.
Як повідомлялося, НБУ 14 червня заявив, що у WebMoney Transfer відсутній дозвіл на діяльність і компанія не має права здійснювати діяльність на території України. А Міндоходів заявило, що підозрює компанію в незаконних діях з документами на переказ, платіжними картками, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення і легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Водночас у головному офісі WebMoney назвали непорозумінням обшуки податківців в українському офісі WebMoney.UA. 17 червня її представники заявили, що компанія починає виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути