chrome firefox opera safari iexplorer

Українці найбільше довіряють церкві, ЗМІ та армії

05 червня 2013 о 17:28

В українському суспільстві тільки три соціальні інституції мають переважну довіру з боку громадян — церква, засоби масової інформації і Збройні сили.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» і Центру Разумкова.

Згідно з даними дослідження, церкві повністю довіряють 31,7% опитаних, переважно довіряють — 38,4%, переважно не довіряють — 10,6%, зовсім не довіряють — 9,3%. ЗМІ повністю довіряють 10,3%, переважно довіряють — 48%, переважно не довіряють — 21,2%, зовсім не довіряють — 12,6%. Повна довіра Збройним силам висловили 8,2%, переважно армії довіряють 40,4%, переважно не довіряють 18,9% і зовсім не довіряють 18,3% респондентів.

При цьому парламент, президент, суди, політичні партії, уряд, міліція, прокуратура і місцева влада мають негативний баланс довіри-недовіри.

Зокрема, президенту цілком довіряють 6,5% опитаних, переважно довіряють 19,3%, переважно не довіряють 23,9% і зовсім не довіряють 45% українців. Верховній Раді повністю довіряють лише 1,6% українців, переважно довіряють 14,7%, переважно не довіряють 31,7% і зовсім не довіряють 45,1% опитаних. Уряду висловили повну довіру 3% українців, переважна довіра — 19,3%, переважно не довіряють — 26,9%, зовсім не довіряють 44,1% респондентів.

Дослідження також показало, що до українських ЗМІ існує більше довіри, ніж до російських: довіряють українським ЗМІ повністю і переважно — 58% опитаних, не довіряють і повністю не довіряють — 34%, а російським довіряють 33% і не довіряють — 46% українців.

Як повідомлялося, на питання про існування в Україні свободи слова, 10,2% сказали, що вона існує повною мірою, 45,9% — в основному існує, 29% — в основному не існує, і 7,3% опитаних вказали, що свободи слова в Україні немає.

Дослідження проходило 17-22 травня, було опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх областях України. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі