chrome firefox opera safari iexplorer

Довіра українців до влади постійно падає, — соцдослідження

21 серпня 2013 о 16:50

У травні 2013 року довіра українців до ряду державних інституцій досягла найнижчих значень за весь час проведення опитувань.

Про це свідчать результати опитування проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

«У суспільстві постійно відбувається процес зниження довіри майже до всіх державних інституцій (за винятком армії та місцевої влади)», — йдеться у прес-релізі щодо результатів дослідження.

Верховній Раді довіряють 16,3%, не довіряють їй — 76,8%.

Президенту довіряють 25,8%, не довіряють 68,9%.

Кабміну довіряють 22,3%, не довіряють – 71%.

Висловлюють недовіру міліції (70%) та прокуратурі (63%).

Політичним партіям недовіряли 69,2%, довіряли їм – 17,6%.

Натомість зростала довіра до недержавних інституцій: церкви (у травні 2013 р. їй довіряли 70%, не довіряли 20%); засобам масової інформації (у грудні 2005 довіряли 35%, у травні 2013 вже 58%), громадських організацій (у червні 2010 року їм довіряли 26%, у травні 2013 близько 38%).

Довіра до Збройних сил України коливається, проте переважає довіра, з досить постійним балансом +10%.

Дещо зростає довіра до місцевої влади (у 2006 році баланс становив 16.3%, у травні 2013 року 5%).

Опитування проводилося з 17 по 22 травня, було опитано 2 010 респондентів старше 18 років по всій Україні.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути