В Україні триває кампанія пропагування необхідності проведення у нашій країні великих спортивних форумів та шоу. З цією метою інвестуються кошти у ЗМІ для того щоб довести — імідж України та її фізична культура і спорт будуть занепадати якщо не проводити великі спортивні змагання в Україні.
Натомість історія з Євро — 2012 останніми днями значною мірою повторилася під час проведення чемпіонату світу з легкої атлетики серед юніорів у Донецьку .
За різними оцінками на підготовку даного змагання лише із держбюджету, не рахуючи місцевого, виділено біля 300 млн. грн.
Це при тому, що всі фахівці добре знають, що змагання з легкої атлетики відбуваються на одному стадіоні і як максимум що необхідно – це стадіон для тренування.
Результатом чемпіонату світу з легкої атлетики серед юніорів, що проходив 10-14 липня у Донецьку стало те, що збірна України разом із 6 державами розділила 32 місце у медальному заліку, виборовши 1 бронзову медаль (для прикладу, на чемпіонаті світу з легкої атлетики серед юніорів 2007 року українська команда посіла 5 місце завоювавши 3 золоті та 1 бронзову медалі).
Див. таблицю медального заліку чемпіонату світу з легкої атлетики серед юніорів
З огляду на це виникає кілька питань:
Чи потрібно бідній та корупційній Українській державі, яка хронічно недофінансовує фізичну культуру та масовий спорт проведення міжнародних спортивних заходів в Україні за народні кошти?
Які фірми «освоювали» такі неадекватні, як для такого заходу, бюджетні кошти?
Хто із представників влади відповість за те, що нині недофінансовуються дитячо-спортивні школи, спортивні бази, а київська влада вже виходить з ініціативою зробити платними спортивні майданчики в мікрорайонах та біля шкіл?
Отож, черговий міжнародний спортивний захід за народні кошти підтвердив цілковиту хибність нинішньої державної політики у справі фізичної культури та спорту. Необхідно зупинити заробітчанські ініціативи чиновників від спорту і направити всі кошти на оздоровлення, фізичну культуру та масовий спорт. Ця головна інвестиція — в здоров’я повинна бути пріоритетною для сучасної держави та влади.
«Рідна країна»
