chrome firefox opera safari iexplorer

ЮНЕСКО з’ясовує, чому в «Херсонесі Таврійському» збудована нова дзвіниця УПЦ МП

28 серпня 2013 о 11:35

На території «Херсонесу Таврійського» (Севастополь), що був недавно занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, нещодавно збудували дзвіницю Володимирського собору УПЦ (МП). Саме до неї прибули Президенти України і Росії 28 липня, щоб ударити в дзвони, виготовлені до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

Секретаріат Національної комісії України у справах ЮНЕСКО направив у заповідник офіційний запит з проханням роз’яснити ситуацію, пише РІСУ.

У спорудженій дзвіниці розміщено 13-тонний дзвін, який виготовили на одному з підприємств Донецька. На ньому викарбувані написи, які свідчать про те, що дзвін присвячений 1025-річчю Хрещення Русі, і що він ”Відлитий вдячними нащадками святого рівноапостольного князя Володимира”. 28 липня цього року Віктор Янукович і Володимир Путін взяли участь в освяченні дзвіниці і першими вдарили у дзвони.

В Секретаріаті Національної комісії України у справах ЮНЕСКО поінформовані про ситуацію, що склалася навколо спорудження дзвіниці у недозволеній зоні. Наразі в заповідник направлений офіційний запит з проханням роз’яснити ситуацію і чекають на відповідь. Загалом, законодавча процедура є такою, що у разі ігнорування відповіді з боку установи, запит може направлятися до керівного органу, зокрема Міністерства культури України або до Адміністрації Президента України.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Херсонес Таврійський» Лариса Седікова прокоментувала ситуацію наступним чином: «Знаєте, чесно кажучи, ми відправили всю інформацію в Міністерство культури – акт, фотографії. Найближчим часом повинна бути від нього якась реакція. З нами, звичайно, ніхто нічого не погоджував. Тобто, це будівництво ведеться на місці існуючої дзвіниці. Там не те, щоб будівництво велике, але… Ясно, що заповідник не має повноважень щось погоджувати. Але що зроблено, то зроблено — це все в рамках підготовки до великого святкування хрещення Русі… Розумієте, я не можу прокоментувати, бо не знаю, на якому рівні проводилися погодження. У нас, принаймні, ніяких погоджень нема. Подальші дії, скоріш за все, повинні виходити від Міністерства культури – це вони повинні такі речі погоджувати. Але ви розумієте, враховуючи, що це велике святкування на державному рівні…».

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути