chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи визначили десятку затятих ворогів українських заповідників

19 вересня 2013 о 11:17

Природний заповідник — це особлива територія, на якій, відповідно до чинного законодавства, забороненi полювання, риболовля, організація місць відпочинку, будь–яка сільськогосподарська діяльність.

Але чи так це насправді? Київський еколого–культурний центр на чолі з його директором Володимиром Борейком дослідив ситуацію, яка склалася навколо заповідних зон за останні 10 років, і з’ясувалося, що все так красиво і «гладенько» тільки на папері.

Насправді закони та заборони вже давно не діють, а цінні та унікальні території стали ласими шматками для окремих осіб, пише Україна молода. 

Центр провів контент–аналіз публікацій у ЗМІ, опитування з приводу того, хто є найзатятішими ворогами українських заповідників.

«Результати дослі­джень просто шокували: виявляється, довкіллю шкодять ніяк не депутати, місцева влада, а ті, на кого покладена велика місія — охороняти ці території — чиновники Міністерства екології України та самі ж директори заповідників», — розповідає Борейко.

Топ–10 ворогів українських заповідників, за версією Центру, виглядає наступним чином.

На 10–му місці — російський кінорежисер Федір Бондарчук, який під час зйомок свого фільму в Казантипському заповіднику завдав флорі та фауні цієї зони збитку на 100 тис. грн.

На 9–му місці — директор Нікітського ботсаду Валерій Єжов, який перетворив ввірений йому мис Мартьян на пляж для багатих відпочивальників.

На 8–му місці — колишній директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков — за браконьєрство цінних видів грибів та креветок (був затриманий в 2012 році).

7–ме місце відхопив директор Кримського заповідника Володимир Андросов — за організацію полювання для чиновників на території заповідника.

На 6–му місці — директор Ялтинського гірничо–лісного заповідника Володимир Капітонов — за незаконний випас худоби, полювання.

5–те місце — директор заповідника «Медобори» Михайло Музика — за незаконну вирубку деревини (за 2012 рік на території заповідника було заготовлено 3844 кубометри дерева на площі 265 га).

На 4–му місці — директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич — за незаконний вилов риби в зоні заповідника.

3–тє місце — директор Карадазького заповідника Алла Морозова — за незаконне катання та купання туристів на 27 суднах, розміщення будинків відпочинку на території заповідника.

На 2–му місці — голова Ради Міністрів АР Крим Анатолій Могильов, під керівництвом якого у 2013 році було прийнято рішення про скорочення території Ялтинського гірничо–лісного заповідника на 700 га.

А очолив ганебний рейтинг директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології України Віктор Канцурак, який організував затвердження лімітів на масове добування у природних заповідниках природних ресурсів — деревини, сіна.

Водночас гран–прі рейтингу екологи віддали народному депутату України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках.

Екологи оприлюднили цей рейтинг не просто заради демонстрації — вони просять уряд України відреагувати на численні правопорушення, які стосуються природних заповідників. Що ж до номінантів топ–параду, то висновок тут очевидний — захисники природи вимагають зняття цих осіб зі своїх посад.

Розділи: Довкілля

5 грудня

Інші дати
День працівників статистики
Відзначається День працівників статистики в Україні 5 грудня. Це професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.12.2002 № 1120/2002.
Розгорнути
Народився Михайло Дерегус
(1904, с. Веселе, Харківська область - 1997) - український графік і живописець. Автор картин «Тарас Бульба на чолі війська», «Тарас слухає кобзаря», «Дума про козака-бандуриста», «Маруся Богуславка», «Козака несуть», «Народження пісні».
Розгорнути
Народився Григір Тютюнник
(1931, с.Шилівка Полтавська область - 1980) - українського письменника. Автор творів «Вогник далеко в степу», «Климко», «Син приїхав» та інші.
«Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». (Григір Тютюнник)
Розгорнути
Народився Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович)
(1878, м. Білопілля, Сумська область – 1944) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялись», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов'ї Ти не дивись, що буде там, І б'ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада» (Олександр Олесь)
Розгорнути

Новини Дивитися всі