chrome firefox opera safari iexplorer

2/3 українців не пам’ятають, коли востаннє робили елементарну зарядку

11 листопада 2013 о 16:28

В Україні спортивних залів (у розрахунку на душу населення) — у 2-3 рази менше, ніж у Європі, а басейнів — у 30 разів! Рівень фінансування спорту на одного громадянина — у 10-15 разів нижчий, ніж у середньому по ЄС, пише Високий замок.

“У європейців та українців — різна ментальність. Україна не раз переживала голод. Бажання запастися їжею та мінімізувати енергетичні затрати закладене у нас на генетичному рівні, — каже керівник відділу формування здорового способу життя Державного інституту сім’ї та молодіжної політики Наталія Романова. — “Не лишай нічого на тарілці”, “пий до дна”, “запросили в гості — мусиш наїстися від пуза” — нас цього вчать з дитинства. Крім того, складно порівнювати європейську спортивну інфраструктуру з нашою. На Заході спортивні зали доступні населенню за ціною”.

Експерт відзначає пожвавлення інтересу до здорового способу життя серед дорослого населення України. А от молодь почувається розгубленою. Шкільні предмети, які мають на меті пропагування спорту та здорового харчування, не виконують свого завдання. Учень “зазубрив” інформацію, склав, забув. Дівчатка-підлітки черпають знання із жіночих журналів — сідають на жорсткі дієти, виснажуються у тренажерному залі. Як наслідок, псують своє здоров’я. Хоча позитивна тенденція простежується. У 2003 році здоровий спосіб життя сповідувало 0,8% молоді. У 2010 — 3%...

“Спорт — не панацея. Треба мінімізувати стреси, — каже Наталія Романова. — Не сприймати кожну неприємність як трагедію, а як випробування власних сил. Необхідно знайти людину, яка могла би грамотно проконсультувати з питань здоров’я: чому під час зарядки болить голова? Чому не можна щодня їсти м’ясо? Хочете змінити погану генетику — почніть із себе. Діти візьмуть з вас приклад”.

Не хвороби, а лінь переходить у спадок до нащадків. Діти переймають наш спосіб життя і поступово стають схожими на нас”, — вважає лікар-санолог Олександр Лебедєв. Наводить приклад зі своєї практики.

“Тридцятирічну жінку почали турбувати болі у хребті. Лікарі виявили у неї спинномозкову грижу. Запропонували оперативне втручання. Вона прийшла до мене на консультацію. Жінка розповіла, що після школи вступила до педагогічного університету. Після навчання вийшла заміж і народила сина. В університеті займалася танцями. Після народження дитини кинула заняття і більше про фізичні навантаження не згадувала. Робота — малорухлива, пов’язана з комп’ютером, але її влаштовує. Розповіла, що у мами болить хребет. У тата — проблеми з серцем, має високий тиск. У сім’ї не прийнято було починати день з ранкової зарядки. За харчуванням не стежили.

Жінка отримала свою проблему у спадок. Поки вчилася у школі і відвіду­вала уроки фізкультури, а потім в університеті займалася танцями, хребет її не турбував. Коли “закинула” заняття, набрала зайву вагу, влаштувалася на малорухливу роботу, спровокувала формування спинномозкової грижі і розвиток остеохондрозу. Запропонував їй побороти лінь, почати займатися фізичними навантаженнями і менше їсти. Показав кілька простих фізичних вправ. Кожного дня, крім одного вихідного, зранку, протягом 10 хвилин мала виконувати легкі рухи шийним, грудним і попереково-хрестовим відділом хребта. Потім мусила працювати окремо з кожним суглобом рук та ніг, а закінчити зарядку “лікувальною” вправою — полежати на підлозі, на килимку (щоб не застудитися), на спині 2-3 хвилини із заплющеними очима. У цей час організм сам себе “ремонтує”. Порадив змінити раціон харчування — не їсти після 18.00 та зменшити порції. Порекомендував періодично ходити на роботу пішки (відстань — трохи більше як 4 км) і носити зручне спортивне взуття. Вислухавши мої рекомендації, жінка заперечила, що не встигатиме зранку робити зарядку і ходити на роботу пішки. Треба чоловіка нагодувати і відправити на роботу. Сина зібрати в школу, та й себе привести до ладу. Погодився з нею, сказав, що має рацію і може хоч завтра розпочинати підготовку до операції. Якщо серйозно хоче поправити своє здоров’я, мусить раніше лягати спати і раніше прокидатися, щоб мати час і собою зайнятися, і близьких увагою не обділити. А чоловіка і сина треба попередити, що їй призначили таке “лікування”, і якщо вона щось не встигне для них зробити, хай самі про себе подбають. У цьому і полягає суть лікування — змінити спосіб життя. Організм може самотужки боротися з хворобами. Все, що від нас вимагається, — не заважати йому, створюючи сприятливі умови. Незабаром жінку перестав турбувати хребет, вага — нормалізувалася. Вона помолодшала, посвіжішала”...

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути