chrome firefox opera safari iexplorer

Половина українців відмовляються від безкоштовних оглядів МОЗ

11 вересня 2012 о 16:34

Майже половина українців не хочуть досліджувати стан свогоздоров'я навіть під час безкоштовних оглядів, які Міністерство охорони здоров'я організовує за їхнім місцем проживання. Про це заявив завідувач відділом профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії МОЗ України Володимир Пантів.

«Досвідчені лікарі часто виїжджають для безкоштовного профілактичного огляду в найвіддаленіші містечка та селища України. Але більше 40% українців не хочуть знати про свій рівень цукру або артеріальний тиск», — сказав Пантів на прес-конференції у вівторок, 11 вересня.

За його словами, наші співвітчизники, на відміну від європейців, не звикли проходити регулярні медичні огляди, в результаті чого лікарі часто виявляють у них небезпечні захворювання занадто пізно. Пантів зазначив, що неінфекційних захворювань можна легко уникнути завдяки регулярним перевіркам стану здоров'я.

У цьому контексті інший учасник прес-конференції член робочої групи МОЗ української програми «Здоров'я — 2020» Тетяна Грузєва зазначила, що цей документ уперше передбачає орієнтацію служби охорони здоров'я на профілактику, а не лікування. В основі цієї програми лежить не технологічна модернізація медицини, а в основному популяризація здорового способу життя та залучення населення проходити щорічні медичні огляди.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути