chrome firefox opera safari iexplorer

Голова ЦВК підтвердив непотрібність веб-камер за мільярд на виборах

06 листопада 2013 о 18:52

Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський вважає, що систему відеоспостереження не варто застосовувати на наступних виборах, оскільки вона виявилася не затребуваною суспільством.

«Мабуть, сьогодні слід визнати, що, з одного боку, система відеоспостереження свою функцію виконала, з іншого боку вона була досить незначно затребувана, насамперед, українським суспільством», — заявив Охендовський під час прямої телефонної лінії.

Він нагадав, що відеокамери на парламентських виборах у 2012 році потрібні були для того, щоб підтвердити законний перебіг процесу голосування у день виборів і щоб підвищити рівень прозорості виборчого процесу довіри до результатів виборів. На його думку, це завдання було виконано.

При цьому голова ЦВК підкреслив, що матеріали відеоспостереження протягом року після завершення виборчого процесу були доступні для суб'єктів виборчого процесу, правоохоронних органів, судів.

«Виникає питання, скільки ж запитів на надання таких матеріалів, які продовжує зберігати ЦВК, ми отримали до цього моменту. Всього 35. Це свідчить про те, що суспільству ця інформація виявилася просто не потрібною. І тут виникає питання: чи варто продовжувати цю практику? На мій погляд, напевно, все-таки вже не варто», — констатував Охендовський.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла рішення про організацію відеоспостереження з приміщень усіх виборчих дільниць під час голосування на парламентських виборах 28 жовтня 2012 року. На це з державного бюджету було виділено 993,6 млн грн. Організовувала відео-трансляцію ходу голосування компанія «СІТРОНІКС інформаційні технології України» (дочірня компанія російської «Сітронікс»).

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути