chrome firefox opera safari iexplorer

У Відні визнали, що Франко – не антисеміт

01 листопада 2013 о 11:02

Вчені-славісти вважають, що Іван Франко не був антисемітом, а радше показував у своїх творах реальне ставлення тогочасних людей до єврейського питання. Такого висновку дійшли учасники наукового симпозіуму у Віденському університеті, присвяченого творчості українського письменника та єврейському питанню в Галичині. Про оцінки й висновки вчених розповідає Deutsche Welle.

Онлайн-версія Deutsche Welle розповідає про підсумки наукового симпозіуму «Іван Франко та єврейське питання в Галичині», що відбувся у стінах Віденського університету наприкінці минулого тижня. На симпозіумі були присутні провідні україністи світу – з України, Ізраїлю, а також української діаспори у США, повідомляє видання. Вони шукали відповідь на питання про те, як все ж таки Франко ставився до єврейського питання й чи можна його звинувачувати в антисемітизмі.

«Усі ці компетентні люди вважають, що Франко не був антисемітом. У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв – цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, – це нісенітниця», – наголошує заступник голови Інституту славістики Віденського університету Алоїз Вольдан в інтерв’ю Deutsche Welle. Дослідник вважає, що звинувачення на адресу Франка «сильно перебільшено».

Видання також наводить думку професора Українського католицького університету Ярослава Грицака. Він проаналізував фрагменти з текстів Франка, які стали підставою для звинувачення письменника в антисемітизмі. Професор дійшов висновку, що в більшості випадків це цитати Франка, які належать не йому, а які він вклав в уста своїх героїв – і саме вони відображають спосіб мислення і висловлювання людей того часу, який був певною мірою антисемітським, зауважує історик. Натомість коли Франко висловлюється щодо єврейського питання від свого власного імені, в його словах часто лунає співчуття й симпатія до становища євреїв, переконує Ярослав Грицак.

Нагадаємо, що виходець з Одеси Еміль Лянґерманн подав до магістрату Відня «антисемітські» цитати з Франкових творів.

Джерело: Літакцент
Розділи: Новини культури

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі