chrome firefox opera safari iexplorer

Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті. Російська — в медіа, рекламі та сфері послуг

07 листопада 2013 о 20:38

В Україні дещо зросла частка школярів, що навчаються українською мовою та випускників, які складали державною мовою тести ЗНО. У кінопрокаті збільшилося частка фільмів, дубльованих або озвучених українською.

Однак на телебаченні, радіо, в друкованих медіа, рекламі та сфері послуг російська мова дедалі більше тіснить українську.

Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2013 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи» за сприяння Інтернет-видання Texty.org.ua.

Документ презентовано з нагоди Дня Української мови та писемності, що відзначається 9 листопада. Він базується на даних державної статистики, соціології, а також власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.

Становище української мови в 2013 році. Презентація

Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, зросла на 0,1% і становила в 2012/13 навчальному році 82%. Після минулорічного зниження на 0,3% навіть таке невелике зростання, особливо в умовах політики заохочення русифікації освіти, можна вважати успіхом. Найбільше – на 1,5% — зросло число школярів, що навчаються українською на Донеччині. Водночас у Луганській, Одеській областях та Криму цей показник, навпаки, знизився на 0,4-0,5%, а частка учнів, що навчаються російською, навпаки, зросла. Причому в Криму українською навчаються лише 7,4% школярів, а влада перешкоджає відкриттю нових українських шкіл чи класів навіть попри письмові заяви батьків.

Для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання в 2013 році українську мову обрали 82,7% від загального числа випускників, що на 1,7% більше, ніж минулого року. Наприклад, тест з математики вирішили складати українською 80,2% випускників. У Києві цей показник сягнув 98%, в Дніпропетровській області 83%, в Донецькій 34%, в Криму – лише 7%.

У кінопрокаті зросла сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою. Цього року це 71,3% фільмів, тоді як минулого — лише 64,8%. Решта 28,7% фільмів (переважно російського виробництва і озвучені російською мовою) мають українські субтитри.

Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася в 2013 році до 30,2%, ажурналів, навпаки, піднялася, однак становить мізерні 18,5%.

Лише 50% книг надруковано в Україні державною мовою, причому більшість з них – навчальна література, а масований імпорт книг з Росії в рази перевищує випуск книг в Україні.

В прайм-тайм 8 найрейтинговіших телеканалів у жовтні 2013 року частка російської мови в ефірі перевищила 50%, а української – 31,8%. Водночас скоротився час «двомовних» ефірів.

Моніторинг 6 нейрейтинговіших радіостанцій засвідчив, що частка пісень українською мовою у їхньому ефірі продовжує падати з року в рік і становить 2,2%.

Проведені в 2012-13 рр. всеукраїнські соціологічні дослідження засвідчили, що українську мову вважають рідною 50% респондентів, російську – 29% і однаковою мірою обидві мови – 20%. Приємно чути українську мову від незнайомців 37,8% респондентів, а російську – 15,4%. Натомість неприємно чути українську мову лише 1,2% опитаних, російську – 5,6%.

Незважаючи на таке позитивне сприйняття української мови, продовжується процес «повзучої русифікації» сфери послуг, реклами, торгівлі.

Так, за підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 29 великих містах (усі обласні центри та всі міста з населенням понад 300 тис. людей) лише 46% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 49% надруковано меню українською і тільки з 36% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних областях україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською.

Упродовж року в зазначених 29 містах зросла частка російської мови в зовнішній рекламі. Українською мовою розміщено рекламу на 68% бігбордів (минулого року – 71%).

Автори огляду переконані, що звуженню сфери вживання української мови сприяє дія скандального закону «Про засади державної мовної політики».

Розділи: Аналітика

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути