chrome firefox opera safari iexplorer

Українська мова тримає позиції в освіті та кінопрокаті

07 листопада 2013 о 15:33

В Україні дещо зросла частка школярів, що навчаються українською мовою та випускників, які складали державною мовою тести ЗНО. У кінопрокаті збільшилося частка фільмів, дубльованих або озвучених українською. Однак на телебаченні, радіо, в друкованих медіа, рекламі та сфері послуг російська мова дедалі більше тіснить українську.

Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2013 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи» за сприяння Інтернет-видання Texty.org.ua. Документ презентовано з нагоди Дня Української мови та писемності, що відзначається 9 листопада. Він базується на даних державної статистики, соціології, а також власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.

Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, зросла на 0,1% і становила в 2012/13 навчальному році 82%. Після минулорічного зниження на 0,3% навіть таке невелике зростання, особливо в умовах політики заохочення русифікації освіти, можна вважати успіхом. Найбільше – на 1,5% – зросло число школярів, що навчаються українською на Донеччині. Водночас у Луганській, Одеській областях та Криму цей показник, навпаки, знизився на 0,4-0,5%, а частка учнів, що навчаються російською, навпаки, зросла. Причому в Криму українською навчаються лише 7,4% школярів, а влада перешкоджає відкриттю нових українських шкіл чи класів навіть попри письмові заяви батьків.

Для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання в 2013 році українську мову обрали 82,7% від загального числа випускників, що на 1,7% більше, ніж минулого року. Наприклад, тест з математики вирішили складати українською 80,2% випускників. У Києві цей показник сягнув 98%, в Дніпропетровській області 83%, в Донецькій 34%, в Криму – лише 7%.

У кінопрокаті зросла сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою. Цього року це 71,3% фільмів, тоді як минулого – лише 64,8%. Решта 28,7% фільмів (переважно російського виробництва і озвучені російською мовою) мають українські субтитри.

Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася в 2013 році до 30,2%, а журналів, навпаки, піднялася, однак становить мізерні 18,5%.

Лише 50% книг надруковано в Україні державною мовою, причому більшість з них – навчальна література, а масований імпорт книг з Росії в рази перевищує випуск книг в Україні.

У прайм-тайм 8 найрейтинговіших телеканалів у жовтні 2013 року частка російської мови в ефірі перевищила 50%, а української – 31,8%. Водночас скоротився час «двомовних» ефірів.

Моніторинг 6 найрейтинговіших радіостанцій засвідчив, що частка пісень українською мовою у їхньому ефірі продовжує падати з року в рік і становить 2,2%.

Проведені в 2012-13 рр. всеукраїнські соціологічні дослідження засвідчили, що українську мову вважають рідною 50% респондентів, російську – 29% і однаковою мірою обидві мови – 20%. Приємно чути українську мову від незнайомців 37,8% респондентів, а російську – 15,4%. Натомість неприємно чути українську мову лише 1,2% опитаних, російську – 5,6%.

Незважаючи на таке позитивне сприйняття української мови, продовжується процес «повзучої русифікації» сфери послуг, реклами, торгівлі.

Так, за підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 29 великих містах (усі обласні центри та всі міста з населенням понад 300 тис. людей) лише 46% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 49% надруковано меню українською і тільки з 36% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних областях україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською.

Упродовж року в зазначених 29 містах зросла частка російської мови в зовнішній рекламі. Українською мовою розміщено рекламу на 68% бігбордів (минулого року – 71%).

Автори огляду переконані, що звуженню сфери вживання української мови сприяє дія скандального закону «Про засади державної мовної політики».

Джерело: Майдан
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути