chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні знаходиться унікальний замок тамплієрів

27 листопада 2013 о 11:13

Середнянський замок у Закарпатті може виявитися найсхіднішим форпостом знаменитого таємничого ордена. Шкода, правда, що залишилося від колись могутнього спорудження зовсім небагато.

У XIV столітті тамплієри билися на стороні галицько-волинських князів Льва Другого і Андрія проти ставленика Папи Римського Карла — Роберта Анжуйського. Замок же в селі Середнє датується XII-XIII століттями. Він побудований за прикладом західних, а не слов'янських укріплень. У ньому лише одна вежа — донжон. Замок тамплієрів нагадують сейф. Висота триярусної вежі була близько 20 метрів, товщина стін — близько трьох.

Вхід розташовувався на рівні другого ярусу, до нього вела драбина або мотузка. Якщо ворог показувався на горизонті, «вхід» затягували і вежу запечатували зсередини. Точно відомо, що «господарства» тамплієрів перебували по-сусідству — угорський король Андраш Другий дуже поважав храмовників, даруючи їм різні території. Наприклад, він «вручив» Ордену гірську фортецю Кліс в Хорватії та угорську землю Гечко. Тамплієри володіли замками біля озера Балатон і на сході, на кордоні Галицької Русі. Середнянський замок як не можна краще підходить ім. За допомогою ланцюга подібних укріплень тамплієри контролювали соляний шлях із Закарпаття до Європи. Після розгрому ордена тамплієрів форпост переходить з рук в руки — від ченців Ордена святого Павла до магнатів Другетів. У різних військових розборках замок потихеньку валиться, поки не приходить в повний занепад. Зараз дивом збереглися фундаменти і «перший поверх». І, звичайно ж, ходять легенди, що саме на цих задвірках Європи, в далекому від тамтешніх правителів місці опальні тамплієри могли заховати свою найголовнішу реліквію — священний Грааль. В Середнє можна дістатися на автомобілі по трасі Е50 або маршруткою з Ужгорода, яка йде в Мукачево.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути