Події в Україні ведуть до незворотної інтеграції в Європу, пише американський політолог і колишній радник президента США з національної безпеки Збігнєв Бжезінський в Financial Times

«Що б не сталося, події в Україні історично незворотні і ведуть до геополітичної трансформації. Швидше раніше, ніж пізніше, Україна по-справжньому стане частиною демократичної Європи; швидше пізніше, ніж раніше Росія піде за нею, якщо тільки не ізолює себе і не перетвориться в напівзастійний імперіалістичний релікт», — пише Бжезінський.

На думку автора, «спонтанний сплеск українського самобутнього патріотизму, викликаний брехливістю корумпованого, зайнятого самозбагаченням і готового шукати захисту у Москви керівництва країни сигналізує про те, що прихильність національної незалежності стає домінуючою політичною реальністю».

Як вважає Бжезінський, особливо це стосується української молоді, яка більше не відчуває себе пов'язаною лінгвістично й історично з « матір'ю-Росією».

За два десятиліття незалежності, продовжує колишній радник американського президента з національної безпеки, в Україні сформувався новий тип мислення, заснований не так на антиросійських настроях, як на усвідомленні власної європейської ідентичності.

« Ось чому, так чи інакше, Україна неминуче буде зближуватися з Європою», — міркує Збігнєв Бжезінський у Financial Times.

У найближчі місяці, вважає автор, якась угода між Євросоюзом і Україною може бути все-таки підписана, і щоб цьому сприяти, «ЄС повинен бути більш сприйнятливий до потреб України в економічній та фінансовій допомозі».

При цьому, на думку Бжезінського, «українці мають усвідомити, що європейські платники податків не в захваті від перспективи оплачувати злочину і корупцію нинішньої київської еліти».

Він вважає, що «затягування поясів», політика жорсткої економії повинна стати не тільки необхідною попередньою умовою угоди з ЄС, а й перевіркою на міцність прагнення українців стати частиною об'єднаної Європи.

На думку політолога, нинішні події на Україні в довгостроковій перспективі матимуть великий вплив на ситуацію в Росії, керівництво якої плекає ностальгічні плани відродження колишньої радянської могутності.

Однак, вважає Бжезінський, незважаючи на всі старання Кремля, йому навряд чи вдасться переконати лідерів колишніх радянських республік погодитися з власною другорядністю в очах Москви.