chrome firefox opera safari iexplorer

Україна і Росія писатимуть спільну історію

29 жовтня 2010 о 15:36

Відбулося четверте спільне засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії. За його підсумками було підписано протокол про основні напрямки співробітництва країн у гуманітарній сфері.

Серед спільних освітніх проектів — підготовка підручників з природничих і точних наук, а також розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн.

Результатом засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва став протокол, підписаний міністром освіти і науки України Дмитром Табачником і його російським колегою Андрієм Фурсенко.

«Треба створити умови, щоб молодь спілкувалася, мала спільні книги, а під час навчання, може бути, використовувала одні й ті ж підручники або хоча б одні й ті ж матеріали», — заявив пан Фурсенко.

У документі, зокрема, відображені питання підготовки підручників нового формату з математики, фізики, хімії та астрономії. За словами Дмитра Табачника, займатися цим буде робоча група, до складу якої, крім російських та українських вчених, увійдуть експерти з Ради Європи.

Як пояснили в прес-службі Міністерства освіти і науки України, новий формат підручників не має на увазі їх переклад російською мовою: «Мова йде про зміну оформлення підручників, сучасні форми подачі навчального матеріалу, який був би чітко структурований і поділений на тематичні групи. Міністру подобаються підручники російського видавництва «Просвещение» — вони яскраві й кольорові. Сторінки там оформлені, як комп'ютерні, а головні моменти винесені на поля».

Крім того, Україна та Росія створили робочу групу з розробки спільного методичного посібника для вчителів історії. Нагадаємо, її створення Дмитро Табачник і Андрій Фурсенко ініціювали на третьому засіданні міждержавної комісії. Передбачалося, що допомога синхронізує спірні історичні позиції Національної академії наук України (НАНУ) і Російської академії наук (РАН) щодо голодомору 1932—1933 років, діяльності УПА та Другої світової війни. Завершити розробку видання планувалося у жовтні-листопаді 2010 року.

Тим часом Дмитро Табачник повідомив, що це питання тільки обговорювався на засіданні комісії істориків. «Ми вирішили створити робочу групу з підготовки посібника для вчителів історії. Я вважаю, що педагог, який знає і використовує у своїй роботі погляди Михайла Грушевського та Василя Ключевського (російський історик), може донести більш об'єктивні знання», — додав він.

Як повідомив член підкомітету, заступник директора Інституту історії України НАНУ Геннадій Боряк, з української сторони робочу групу очолить директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод, а з російської — директор Інституту загальної історії РАН Олександр Чубар'ян.

«Повний склад робочої групи поки не визначений, але відомо, що там немає співробітників Інституту історії України», — додав Боряк. За його словами, єдиний методичний посібник буде обов'язковим для вчителів середніх шкіл двох країн, але створити його буде важко: «Це закреслить все, що було зроблено українською національною історіографією за чверть століття. Як можна виробити єдиний погляд на спірні історичні моменти? Хіба що одна зі сторін беззастережно прийме протилежну точку зору. І можна припустити, яка це буде сторона».

Спірні моменти української історії вчені пропонують висвітлювати в енциклопедичному довіднику, де будуть викладені точки зору і аргументація українських та російських істориків.

«Підкомітет схвалив створення такого довідника, і це питання внесено до порядку денного наступного засідання комісії істориків, яке пройде в Москві наприкінці листопада», — сказав Боряк.

На думку віце-ректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича, Україна і Росія поки не готові до «цивілізованого партнерства в гуманітарних питаннях».

«Росія поглинена ідеєю відродження своєї імперської сили і має намір нав'язати України квазісталінскую пострадянську модель історії, що виправдує злочини комунізму. Україна ж, через свій комплекс вторинності, зараз не готова відстоювати національні інтереси, і буде підкорятися російському тиску», — пояснив Маринович.

25 лютого

Інші дати
Народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка)
1871 – українська письменниця, перекладачка, культурний діяч. Автор численних віршів, поем, драматичних творів («Камінний господар», «Лісова пісня», «Бояриня» та ін.).
Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. (Леся Українка)
Розгорнути
Народився Лесь Курбас
(1887, м. Самбір Львівська область - 1937) - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Засновник театру «Березіль».
Розгорнути
Народився Павло Вірський
(1905, м.Одеса – 1975) – український танцівник і хореограф. Художній керівник Ансамблю танцю УРСР (1955 – 1975), який з 1977 року носить його ім’я.
Розгорнути