Відбулося четверте спільне засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії. За його підсумками було підписано протокол про основні напрямки співробітництва країн у гуманітарній сфері.
Серед спільних освітніх проектів — підготовка підручників з природничих і точних наук, а також розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн.
Результатом засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва став протокол, підписаний міністром освіти і науки України Дмитром Табачником і його російським колегою Андрієм Фурсенко.
«Треба створити умови, щоб молодь спілкувалася, мала спільні книги, а під час навчання, може бути, використовувала одні й ті ж підручники або хоча б одні й ті ж матеріали», — заявив пан Фурсенко.
У документі, зокрема, відображені питання підготовки підручників нового формату з математики, фізики, хімії та астрономії. За словами Дмитра Табачника, займатися цим буде робоча група, до складу якої, крім російських та українських вчених, увійдуть експерти з Ради Європи.
Як пояснили в прес-службі Міністерства освіти і науки України, новий формат підручників не має на увазі їх переклад російською мовою: «Мова йде про зміну оформлення підручників, сучасні форми подачі навчального матеріалу, який був би чітко структурований і поділений на тематичні групи. Міністру подобаються підручники російського видавництва «Просвещение» — вони яскраві й кольорові. Сторінки там оформлені, як комп'ютерні, а головні моменти винесені на поля».
Крім того, Україна та Росія створили робочу групу з розробки спільного методичного посібника для вчителів історії. Нагадаємо, її створення Дмитро Табачник і Андрій Фурсенко ініціювали на третьому засіданні міждержавної комісії. Передбачалося, що допомога синхронізує спірні історичні позиції Національної академії наук України (НАНУ) і Російської академії наук (РАН) щодо голодомору 1932—1933 років, діяльності УПА та Другої світової війни. Завершити розробку видання планувалося у жовтні-листопаді 2010 року.
Тим часом Дмитро Табачник повідомив, що це питання тільки обговорювався на засіданні комісії істориків. «Ми вирішили створити робочу групу з підготовки посібника для вчителів історії. Я вважаю, що педагог, який знає і використовує у своїй роботі погляди Михайла Грушевського та Василя Ключевського (російський історик), може донести більш об'єктивні знання», — додав він.
Як повідомив член підкомітету, заступник директора Інституту історії України НАНУ Геннадій Боряк, з української сторони робочу групу очолить директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод, а з російської — директор Інституту загальної історії РАН Олександр Чубар'ян.
«Повний склад робочої групи поки не визначений, але відомо, що там немає співробітників Інституту історії України», — додав Боряк. За його словами, єдиний методичний посібник буде обов'язковим для вчителів середніх шкіл двох країн, але створити його буде важко: «Це закреслить все, що було зроблено українською національною історіографією за чверть століття. Як можна виробити єдиний погляд на спірні історичні моменти? Хіба що одна зі сторін беззастережно прийме протилежну точку зору. І можна припустити, яка це буде сторона».
Спірні моменти української історії вчені пропонують висвітлювати в енциклопедичному довіднику, де будуть викладені точки зору і аргументація українських та російських істориків.
«Підкомітет схвалив створення такого довідника, і це питання внесено до порядку денного наступного засідання комісії істориків, яке пройде в Москві наприкінці листопада», — сказав Боряк.
На думку віце-ректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича, Україна і Росія поки не готові до «цивілізованого партнерства в гуманітарних питаннях».
«Росія поглинена ідеєю відродження своєї імперської сили і має намір нав'язати України квазісталінскую пострадянську модель історії, що виправдує злочини комунізму. Україна ж, через свій комплекс вторинності, зараз не готова відстоювати національні інтереси, і буде підкорятися російському тиску», — пояснив Маринович.
