chrome firefox opera safari iexplorer

Україна та Росія встановили перший прикордонний стовп в рамках демаркації спільного кордону

07 листопада 2012 о 13:00

Росія з Україною в Чернігівській області на Брянськ-Чернігівській ділянці кордону встановили перший прикордонний стовп в рамках демаркації спільного кордону.

«Почався завершальний етап договірно-правового оформлення кордону між нашими державами. Встановлення першого прикордонного знаку стало можливим завдяки безпосереднім домовленостям між президентами наших країн», — заявив заступник глави МЗС України Руслан Демченко.

За його словами, демаркація покликана зміцнити взаємодію прикордонних, митних та інших служб України та Росії.

Водночас, заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін зауважив, що «політичний діалог між Україною і Росією зараз розвивається активно і успішно, а також нагадав, що йде підготовка до візиту Президента України Віктора Януковича до Російської Федерації».

Як повідомлялося 7 листопада, Україна і Росія повинні встановити перший прикордонний стовп в рамках демаркації спільного кордону.

Раніше в МЗС України повідомляли, що українська і російська сторони в квітні 2012 року вже розпочали польовий етап демаркації спільного кордону. Однак далі визначення місця встановлення першого прикордонного знаку практична робота в цьому напрямку не просунулася.

Примітно, що Україна має намір провести демаркацію кордону з Білоруссю (1084 км) і РФ (2295км), з Молдовою (1222 км). Нагадаємо, в цілому український кордон становить 6993 км і 1355 км морської ділянки.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути