chrome firefox opera safari iexplorer

Росія не пошкодує коштів на мовний закон в Україні

27 серпня 2012 о 18:27

Російська Федерація готова надавати допомогу українським освітнім установам для максимального використання потенціалу прийнятого закону «Про засади державної мовної політики».

Про це заявив посол РФ в Україні Михайло Зурабов в ході серпневої педради «Україна-Росія: Відкритий діалог».

«У Росії усвідомлюють стан освіти в Україні, розуміють ті виклики, з якими найближчим часом доведеться зіткнутися в окремих регіонах України в освітньому процесі. І це не буде пасивна позиція, це буде найактивніша зацікавлена позиція», — сказав Зурабов.

За словами Зурабова, мова йде не тільки про надання допомоги у перепідготовці фахівців, постачанні необхідними методиками, а й про передачу досвіду з реалізації сучасних підходів, які вже виправдали себе в російській освіті, зокрема, використанні новітніх технічних засобів і організації інтерактивного навчання.

Посол зазначив, що, у зв'язку з прийняттям нового «мовного» закону, викладання російською мовою низки предметів стане частиною освітнього процесу в Україні.

«У цьому зв'язку масштаби нашої допомоги будуть непорівнянні з тими, які реалізує Російська Федерація в інших країнах. Йдеться про те, щоб допомогти українській школі вивести на необхідний рівень викладання тих предметів, які будуть вестися російською мовою, і ми не обмежуємо таку допомогу в фінансах», — наголосив він.

При цьому посол Росії заявив, що дана допомога надаватиметься в рамках абсолютно зрозумілих і взаємоузгоджених планів, і такого роду діяльність повинна бути чітко регламентована.

«Ми будемо суворо слідувати духу і букві українського законодавства, і подібні дії будуть запропоновані українській стороні тільки в тому випадку, якщо подібна допомога буде запитана», — сказав Зурабов.

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути