chrome firefox opera safari iexplorer

Чи доживуть активісти Євромайдану до амністії Януковича (СПИСОК)

23 грудня 2013 о 12:12

Поки закон чекає на підпис Януковича активістам Євромайдану вручають повістки, підпалюють автівки, готуються депортувати та навіть стріляють по ним

Ще 19 грудня Верховна Рада України постановила амністувати усіх учасників масових протестів, починаючи з 21 листопада. Опозиція навіть добилася того, що амністія не була поширена на правоохоронців, які розганяли мітинги.

Наступного дня спікер Верховної Ради Володимир Рибак підписав законопроект та передав його до Адміністрації президента. Втім, Віктор Янукович не поспішає своїм підписом амністувати усіх затриманих євромайданівців.

Більше того в очікуванні підпису проти євромайданівців розв’язується справжня війна як законними, так і силовими методами.

От невеличкий список того, що відбулося лише за кілька останніх днів.

Вчора увечері міліція намагалась увірватися до квартири батьків громадського діяча Олександра Данилюка. Пізніше з’ясувалося, що міліція намагалась передати повістку через заклик до блокування автошляхів.

Паралельно влада планує позбутися іноземців, які мають «сміливість» викладати політичні студії чи консультувати політиків, навіть з різних таборів. Про це з посиланням на власні джерела повідомив викладач «Могилянки», німець Андреас Умланд.

Крім тиску на євромайданівців влада розгортає кампанію з протидії органам місцевого самоврядування, які будь яким чином підтримали Майдан-2013.

Так, за повідомленнями ЗМІ, рішення таких органів влади буде перевіряти прокуратура. Фактично наглядовий орган вимагає інформувати керівництво про будь які рішення на підтримку вимог Євромайдану.

Також, незважаючи на близьку амністію, за гратами залишили активіста «Дорожного контроля» Андрія Дзиндзю та його адвоката Віктора Смолія.

Крім «законних» способів з Євромайданом борються і традиційними бандитськими методами. Так 21 грудня невідомі підпалили машину одеського євромайданера Євгена Буркута.

В Полтаві спалили автівку брата народного депутата від «Батьківщини», у Києві – свободівця Віктора Поштаря, а в Ужгороді – депутату міської ради.

Але якщо підпалювання автівок — це залякування, то у деяких випадках мова йде про замахи на життя. Так у Харкові заступник обласної организації Іван Варченко звинуватив губернатора Михайла Добкіна та мера Генадія Кернеса у тому, що за їх замовленням йому зіпсували машину таким чином, щоб він розбився. Ще раніше стало відомо про спробу вбити активіста «Дорожного Контроля» Володимира Моралова.

У Криму євромайданівцю обстріляли автівку, на щастя його там не було.

У місті Торез викладачу філософії Олегу Галазюку місцеві казаки зламали палець за надписи «Банду геть» та «Зека за грати» на будівлях та пам'ятнику Леніна. У побитті нібито брав участь депутат міськради від Партії регіонів Василь Бондаренко.

За словами Володимира, спочатку в нього намагалися з’ясувати місце фактичного проживання Андрія Дзиндзі, а потім вистрілили у груди. За словами лікарів, його врятувала лише металева емблема на куртці.

Отже чи доживуть усі активісти Євромайдану до підписаної амністії? Чи навіть будучи підписаним цей закон залишиться фікцією?

Джерело: Espreso.tv
Розділи: Суспільство

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі