chrome firefox opera safari iexplorer

Європа має починатись із вчинків кожного з нас

02 грудня 2013 о 15:10

Я як і Ви стала учасницею Євромайдану. Самостійно виходила по своїй змозі після роботи та активно шукала свідомих друзів, що пішли зі мною, на жаль, таких виявилося не багато... Але те, що трапилось у ніч з п’ятниці на суботу ввело мене та напевно і всю Україну у шоковий стан.

«Українці, схаменіться та вставайте, Ваших дітей б’ють», — лунало у голові. І у неділю люди вийшли не для підтримки опозиції, а виступаючи проти побиття української молоді та проти існуючої влади, того тоталітарного режиму(чи наближеного до нього), що існував в країні остання 3 роки. Люди втомилися мовчати, адже зараз вони не жили, а просто існували. І піднялася не тисяча людей, і не десятки тисяч а ціле море хвиль…

Найбільше, що вразило мене вчора, це надписи, з якими йшли громадяни на Майдан: «Овощ созрел», «Президента на йолку». Такого піднесення українського духу не відчувалося уже давно і саме таких емоцій потребуємо ми.

Українці вдосталь насміялись з Беркуту, що ховався в автобусі «Танцюють всі».

Здавалось 2 дні, а стільки новин, емоцій і вражень, на жаль, не дуже втішних для українців. Кривава ялинка у нас буде не лише на Майдані як її називав народ, а можливо і взагалі. І хто тепер поведе свою дитину на цю ялику? Кому захочеться святкувати і прогулюватись на Майдані, що политий кров’ю? На сьогоднішній день українці поділились на три табори: ті, хто чекає вдома, боїться, і сподівається на інших «небайдужих» та веде звичайний спосіб життям (хоча, як можна залишатись байдужим, не зрозуміло мені принаймні), молодь, ті, хто дійсно вирішив скинути це ярмо з українського народу і активно за це бореться та не боїться можливих репресій та ті, хто наживеться і на продажі рідної землі, люди, які за 100 гривень чи більше ладні робити що завгодно. Моя подруга потрапила у компанію молоді, де був один такий, що відверто говорив про провокацію біля Адміністрації Президента і його вартість у ній – 100 доларів. Валюта американська, а душа продається українська… Скільки ми зможемо ще це терпіти?

Останніми днями лякали тільки дзвінки знайомих, родичів, батьків і подруг із єдиним запитанням «Тебе не побили? Ти жива?!» після моєї ствердної відповіді усі заспокоювались і далі розмова йшла спокійно.

На жаль, наш народ втягнуто у якусь політичну гру, сенсу якої не розуміє ніхто…

Сьогоднішній нічний штурм Адміністрації Президента, здійснений провокаторами зрозуміло з якою метою: у Президента України єдиний не кривавий вихід залишитись при владі — оголосити надзвичайний стан, за якого відповідно до Конституції України його не можуть у цей період усунути від влади.

Чи починає діяти ідея золотого мільярду і винищують саме український народ?! Коли останнім часом українці ховались у церквах? За хана Батия ще від орди, але ж люди, схаменіться, чи правоохоронці забули свою місію, присягу українському народові і стали натомість його ворогом. Чи ще в одній європейській країні можлива ситуація, коли один із підрозділів внутрішніх військ по-звірячому побив мирних мітингувальників, а міністр внутрішніх справ цілої країни навіть самостійно не пішов у відставку і не вибачився за такий ганебний крок влади?!

Дивує і поведінка київської влади, яка не знайшла іншої роботи у цей період (Київ зовсім не готовий до зими, у метро зранку суцільна тиснява через натовпи, наприклад, щоб побудувати інші переходи на найбільш відвідуваних станціях метро), як подавати до суду позов, щоб заборонити проведення будь-яких мітингів на Майдані незалежності, Михайлівській площі та парку Т. Шевченка.

Ми не Європа, на жаль, за діями правоохоронців, але Європа у географічному і світоглядному сенсі. Тому вона, Європа, має починатись із вчинків кожного українця: не смітити, поважати інших співгромадян, любити рідну землю і відстоювати її інтереси. Наш народ піднімається знову з колін, і ми маємо зробити все можливе, аби їй у цьому допомогти! І жодному керівникові чи представнику влади не потрібно забувати: що ЄДИНИМ носієм влади в Україні є український народ та його права вони мають відстоювати!

Ніна Биданцева, м. Київ

Розділи: Думка читачів

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути