chrome firefox opera safari iexplorer

Найстаршою довгожителькою у світі є українка?

19 грудня 2013 о 18:20

116-річна Катерина Козак, яка живк в прикарпатському селі Хотимир Івано-Франківської області, є найстарішою довгожителькою у світі, стверджують творці Національного реєстру рекордів.

«Після того, як помер 115-річний японець, вона стала найстаршою у світі. І якщо це вдасться довести Гіннесу, то до 117-річчя 14 лютого Катерина Козак отримає світове визнання. Тиск Катерини Іванівни — 140 на 70, серцевий ритм чудовий, бачить без окулярів, чує без слухового апарату, і всього кілька років тому припинила працювати на городі», — зазначив під час презентації книги рекордів-2014 у Києві експерт Національного реєстру рекордів Віталій Зорін.

Найсильніший хлопчик в Україні живе у Сумах — восьмирічний хлопчик Єгор Леоненко, який сам важить 39 кг, підняв штангу лежачи на 2 кг важчу за себе під час обласних змагань з пауерліфтингу.

А другокласник однієї з київських шкіл, 7-річний Андрій Косташ зробив підряд 4 тис. віджимань протягом 2 годин 29 хвилин 19 секунд.

Найдовше волосся в Україні належить Ганні Янко з Черкас, у листопаді 2012 року довжина її коси становила 2 метри 21,5 сантиметрів. 8-річна одеситка Кароліна Червонюк має рекордне за довжиною дитяче волосся — 135 см. Крім того, вона володарка рекорду «найдовше натуральне дитяче волосся». Заради цього батьки не стригли дівчинку жодного разу з самого народження.

Стосуються українські рекорди не тільки людей. Так, у Київському зоопарку живе гіпопотам, який претендує на звання найстарішого у світі. Бегемотиха Бреста була занесена в книгу у віці 54 роки 10 місяців і 3 дні. Народилася вона 15 грудня 1958 року у Ленінградському зоопарку. В 1973 році, у 15-річному віці, переїхала в Київський зоопарк.

До Брести найстарішим гіпопотамом вважалася 62-річна Донна із зоопарку в містечку Евансвілль (США, штат Індіана), яка померла в серпні 2012 року. Влітку цього року у Калінінграді (Росія) від старості також померла найстаріша бегемотиха, 56-річна Мері.

Джерело: DT.UA
Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути