chrome firefox opera safari iexplorer

Активісти в Українському домі знайшли доступ до урядового зв'язку та інтернету киян — ЗМІ

31 січня 2014 о 12:46

В захопленому Українському домі знайшли доступ до мобільного зв'язку та інтернету киян, а також до урядового зв'язку, повідомляють «Вести». За даними видання, в будинку є підвальні приміщення, де знаходяться точки комунікації інтернет-провайдерів і базові станції мобільних операторів.

Тим часом, у компаніях повідомили, що до українського дому не пускають технічних працівників, щоб перевірити обладнання.

«Мінус перший поверх був відданий під музейні фонди — картини і експонати. А мінус другий, який проходить під всім будинком, — під системи комунікації, що зручно для провайдерів і мобільних операторів», — розповіла екс-директор Українського дому Наталія Заболотна.

Екс-мер Києва Олександр Омельченко підтвердив інформацію. За його словами, будівля мала стратегічне призначення, і спочатку там закладалися приміщення для розміщення комунікаційних точок. А от джерела видання в уряді повідомили, що через Український дім проходить навіть урядовий зв'язок. 

Інтернет-провайдери та мобільні оператори офіційно не коментують ситуацію, чи є у провайдерів резерви, щоб у разі введення надзвичайного стану в країні, продовжувати поставляти зв'язок.

Неофіційно вони зазначають, що ризик існує, але до нього вже підготувалися: «Вже майже тиждень у будинку знаходяться активісти — і зв'язок не переривається. Але в будівлю, де знаходяться наші базові станції, не пускають не тільки представників нашої компанії, але і навіть технічних працівників. Це насторожує. Навіть якщо базову станцію пошкодять, то забезпечити зв'язок користувачам все одно зможемо — навантаження на себе візьмуть сусідні. Звичайно, можуть бути незначні перебої, але в цілому повинні впоратися». 

В самому Українському домі мітингувальники обіцяють, що жоден кабель або провід не постраждає. «Ми опечатали підвал і дах, де знаходяться фонди, комунікаційні точки, антени тощо. До того ж біля дверей стоїть охорона. Я буквально вчора перевіряв, чи все в порядку — жодні двері не були відчинені, — заявив комендант Майдану і нардеп від „Батьківщини“ Андрій Парубій. — Я був комендантом в Українському домі ще в 2004-му, коли була Помаранчева революція, і ми також забезпечили належний захист. Тоді не було до нас претензій». 

Раніше повідомлялося, що надзвичайний стан в Україні загрожує відключенням інтернету і комендантською годиною.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути