chrome firefox opera safari iexplorer

Унікальна християнська реліквія прибуде до України 24 січня

11 січня 2014 о 12:30

З 25 по 30 січня святиня Дари волхвів буде доступна для поклоніння у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі.

«У ці дні можна буде помолитися Спасителю, Який прийшов у світ, і доторкнутися до реліквії, освяченої дотиком Новонародженого», — сказано на сайті Української Православної церкви.

Дари волхвів — це одна з небагатьох реліквій, пов'язана із земним життям Ісуса Христа, що збереглася до сьогоднішнього дня. Згідно з перекладами з письмових візантійських джерел, Дари волхвів разом зі Своєю чесною ризою і поясом передала Єрусалимській Церкві сама Пресвята Богородиця.

В Єрусалимі реліквія перебувала до IV століття, за імператора Східної Римської імперії Аркадія (395-408) Дари були перенесені до столиці Візантії — Константинополя і поміщені у храмі Святої Софії. Там їх бачили російські паломники. У 1200 році про Дари волхвів згадує у своїй книзі архієпископ Новгородський Антоній. Після падіння Константинополя реліквія була передана на Афон, де перебуває до теперішнього часу.

Золото збереглося у вигляді 28 невеликих підвісок різної форми, майстерно прикрашених орнаментом у техніці філіграні. До кожної з цих золотих пластин на срібній нитці прикріплені намистини із суміші ладану та смирни. Дари зберігаються у 10 ковчегах у ризниці монастиря Святого Павла.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути