chrome firefox opera safari iexplorer

Знайшлася ще одна унікальна карта України 1918 року

23 лютого 2011 о 17:02

Карта України з державними кордонами 1918 року, яка викликала резонансне обговорення серед істориків, є також у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові.

Про це повідомила директор музею Марія Магунь.

«У нашому музеї ця карта понад 10 років. Її нам подарувала родина Турецьких, зокрема, пан Володимир Турецький, який зробив декілька неоціненних дарів музею. Оригінал карти досить довго був в експозиції, але два роки тому виготовили ідентичну копію карти, яка зараз в експозиції, а оригінал відреставрований (карта потребувала реставрації, бо була вельми в задовільному стані, переживши стільки років й історичних перепитій) і, відповідно, зберігається у фондах. Досі у нашому музеї не проводилися спеціальні (дослідницькі – ред.) студії над цією картою. Раді, що на Львівщині таких раритетів (як «Карта України» 1918 р. – ред.) є не в одному екземплярі», — зазначила Марія Магунь.

Нагадаємо, 28 січня Львівському історичному музею передали оригінал «Карти України», виданої 1918 року. Карта видана у відомому австрійському картографічному видавництві Фрайтаґа і Берндта. Її 26 років тому на «барахолці» в Івано-Франківську разом з журналами з радіотехніки придбав за кілька рублів Михайло Гаврилів.

«Не кожен, навіть історик, може знати, що є у фондах музею, – це закономірно, не може знати ті тисячі експонатів, які є у фондах. Але те, що є в експозиції, як правило, відкрито для огляду. Такі карти, що становлять золотий фонд музею, — не тиражуються, не копіюються, і не даються щоденні дозволи для їх широкого висвітлення. Це речі, які мусять бути збережені і захищені тими музейними засобами, які існують», — сказала Марія Магунь.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути