chrome firefox opera safari iexplorer

Афганці можуть стати гарантами виконання домовленостей між владою та опозицією

02 лютого 2014 о 09:12

Якщо говорити про переговорний процес між владою і опозицією, то на сьогодні, з одного боку, немає довіри до переговорної сторони, яку очолює Віктор Янукович, а з іншого – виникають питання і до лідерів опозиції, зокрема щодо того, хто мусить забезпечити виконання домовленостей в частині розблокування вулиці Грушевського чи адміністративних будівель.

Цілком очевидно, що залучення до переговорного процесу афганців, які сьогодні безпосередньо впливають на ситуацію на вулиці Грушевського зокрема та на Майдані загалом, була би доречним.

На моє переконання, підхід опозиції, що лише три лідери опозиційних фракцій мають монопольне право на переговорний процес з В. Януковичем та його командою, не справедливий. Вони можуть домовитися з владою чи погодити певні рішення, але на сьогодні вони не мають 100% можливості забезпечити ВИКОНАННЯ цих рішень. У зв’язку з цим було би корисно, щоб, скажімо, афганці стали гарантами переговорного процесу, зокрема, виконання досягнутих домовленостей між владою та опозицією.

Крім того, нещодавня заява афганців та Правого сектору про необхідність зміни вектору переговорного процесу на те, що влада повинна гарантувати декриміналізацію та звільнення усіх без винятку учасників протесних акцій, і лише взамін цього можуть відбутися звільнення вулиці Грушевського чи адміністративних будівель, – абсолютно правильний крок. Бо спочатку свобода людей, а потім – звільнення приміщень.

Тому опозиція повинна залучити до переговорного процесу з владою афганців, Правий сектор чи представників інших груп, які реально контролюють ситуацію на Грушевського.

Я особисто знаю і довіряю афганцям, які сьогодні знаходяться на Майдані, і тому переконаний, що вони мають повне моральне право бути учасниками переговорного процесу і гарантувати виконання зобов’язань.

Микола Томенко, учасник бойових дій в Афганістані, народний депутат України

Розділи: Думка читачів

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути