chrome firefox opera safari iexplorer

Нагадую автентичну народну приказку «Моя хата скраю — першим ворога зустрічаю»

19 лютого 2014 о 10:24

Сьогодні ми мусимо усіма можливими способами захистити свою свободу. Хочу нагадати народну мудрість про «хату скраю», яка характеризувала справжніх українців, але яку протягом усієї нашої історії намагалися знищити, відредагувати чи перефразувати.

Ми повинні повернути національну гідність і гордість, бо насправді, як доводять історики і фахівці, це прислів’я звучало, як «Моя хата скраю – першим ворога зустрічаю», що означало, що чи за козацьких часів, чи в інший період люди, які обирали своє помешкання на кордоні поселення, завжди в разі необхідності були готовими першими стати на захист своєї родини, друзів, країни. Сьогодні ми всі несемо відповідальність за збереження свободи і незалежності нашої держави.

Також звертаюся до киян з проханням підтримати Майдан, зокрема, продуктами харчування, особливо після дуже складної ночі.

Продукти харчування прохання приносити до будівлі КМДА або до намету з мальтійським хрестом біля Будинку профспілок.

Сьогодні зрозуміло, що наша свобода – в наших руках. На жаль, міжнародні чи європейські партнери аж занадто делікатно реагують на ситуацію в Україні. Тому не гріх ще раз нагадати слова геніального Василя Симоненка:

«Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю —

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!»

З виступу Миколи Томенка на Майдані, 19.02.2014 р.

Розділи: Думка читачів

14 листопада

Інші дати
Народився Андрій Малишко
(1912, м.Обухів, Київська область - 1970), український поет, перекладач, літературний критик. Автор численних збірок поезій («Лірика», «За синім морем», «Далекі орбіти», «Дорога під яворами»), поеми «Прометей».
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов»їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. » (Андрій Малишко)
Розгорнути