chrome firefox opera safari iexplorer

Нагадую автентичну народну приказку «Моя хата скраю — першим ворога зустрічаю»

19 лютого 2014 о 10:24

Сьогодні ми мусимо усіма можливими способами захистити свою свободу. Хочу нагадати народну мудрість про «хату скраю», яка характеризувала справжніх українців, але яку протягом усієї нашої історії намагалися знищити, відредагувати чи перефразувати.

Ми повинні повернути національну гідність і гордість, бо насправді, як доводять історики і фахівці, це прислів’я звучало, як «Моя хата скраю – першим ворога зустрічаю», що означало, що чи за козацьких часів, чи в інший період люди, які обирали своє помешкання на кордоні поселення, завжди в разі необхідності були готовими першими стати на захист своєї родини, друзів, країни. Сьогодні ми всі несемо відповідальність за збереження свободи і незалежності нашої держави.

Також звертаюся до киян з проханням підтримати Майдан, зокрема, продуктами харчування, особливо після дуже складної ночі.

Продукти харчування прохання приносити до будівлі КМДА або до намету з мальтійським хрестом біля Будинку профспілок.

Сьогодні зрозуміло, що наша свобода – в наших руках. На жаль, міжнародні чи європейські партнери аж занадто делікатно реагують на ситуацію в Україні. Тому не гріх ще раз нагадати слова геніального Василя Симоненка:

«Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю —

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!»

З виступу Миколи Томенка на Майдані, 19.02.2014 р.

Розділи: Думка читачів

7 травня

Інші дати
Петро Чайковський
1840 –  російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
Розгорнути
Народився Микола Кащенко
(1855, с.Веселе, Запорізька область – 1935) - український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
Тиха місячна ніч над принишклим селом Оповила біленькі оселі. Лиш пустун-вітерець над люстерком-ставком В срібних хвилях гойда каруселі. Продерчав десь деркач у заплавах ріки, На хвилину сполохавши тишу, Очерет з осокою про щось гомінкий Тихо шепче і чубом колише. Запізнілий туман, мов отара овець, Суне попаски вбрід понад лугом. Замаячив ледь-ледь вдалині острівець Й непомітно сховався за пругом. (Віктор Геращенко)
Розгорнути