У розширений список громадян Росії, до яких можуть бути застосовані санкції Євросоюзу, входять 107 осіб – ледь не все вище політичне керівництво РФ
Як пише «Комерсант», цей документ називається «Невичерпний список російських осіб і організацій, відповідальних чи причетних до дій або рішень, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України».
Документ складається з 5 сторінок, у ньому 107 імен (також згадано п'ять організацій). Раніше Reuters із посиланням на джерела повідомив, що в цьому списку 120-130 громадян РФ, яким може бути заборонений в'їзд у Євросоюз і чиї активи там можуть бути арештовані.
Одне з інформованих джерел «Комерсанта» у Брюсселі пояснило, що є ще додатковий список українських (в основному кримських) чиновників, проти яких можуть бути застосовані санкції.
Крім того, за словами співрозмовника, уже в ході першого предметного розгляду основного списку главами МЗС країн ЄС у нього були внесені прізвища ще кількох людей переважно з адміністрації президента РФ.
«У цілому виходить близько 130 людей», — пояснив співрозмовник.
Раніше на 25 фігурантів основного списку Євросоюз наклав візові й майнові санкції. Нові персоніфіковані санкції можуть, за словами джерел у Брюсселі, бути введені до етапу економічних обмежень – рішення про розширення чорного списку можуть ухвалити за пропозицією голів МЗС країн ЄС.
У такому випадку під візові і майнові санкції може потрапити ледь не все політичне керівництво Росії. Фігуранти наявного у «Комерсанта» списку, з якого й будуть обиратися кандидати для покарання, розбиті на п'ять груп.
Перша – члени законодавчих органів. З тих, хто ще не увійшов у чинні «чорні списки», у ній фігурують заступники голови Ради федерації Олександр Торшин та Ільяс Умаханов, усі члени комітету Ради у міжнародних справах і комітету з оборони й безпеки, увесь склад ради Держдуми, а також цілий ряд депутатів із різних комітетів, включаючи Олексія Пушкова й Володимира Комоєдова.
Друга група – члени виконавчих органів влади. У неї ввійшли всі постійні й непостійні члени Радбезу РФ, за винятком президента Володимира Путіна, прем'єра Дмитра Медведєва й голови МЗС Сергія Лаврова.
Третя група – представники силових структур. Сюди увійшли чиновники Міноборони (включаючи заступника міністра Анатолія Антонова, начальника головного управління міжнародної військової співпраці Сергія Кошелєва й заступника голови Генштабу Ігоря Сергуна) і ФСБ (включаючи голову управління військової контррозвідки Олександра Безверхнього).
Четверта група – бізнесмени. У цій категорії немає жодного імені. Раніше лідери ЄС слідом за США розглядали можливість накласти санкції на близьких Кремлю великих підприємців, але не стали робити цього.
П'ята група – медіа організації та журналісти, які «брали активну участь у пропагандистських зусиллях на підтримку анексії Криму з боку РФ і російської військової інтервенції на Україні».
До таких структур у ЄС відносять «Газпром-Медіа», телеканали «Росія», Russia Today, «Перший канал» і НТВ. Персоналізовані ж санкції пропонується крім Дмитра Кисельова (він потрапив у другий чорний список ЄС) поширити ще на трьох журналістів: Михайла Леонтьєва, Араду Зейналову і Михайла Гусмана.
Не обов'язково всі з цього списку будуть покарані.
За словами джерела в структурах ЄС, «лідери ЄС домовилися, що економічні санкції будуть застосовані, якщо Росія введе війська на схід України».
«Але вона цього поки не зробила, а пакет відповідних обмежувальних заходів із боку ЄС не готовий. Водночас ми не можемо залишити безкарними відверті дії зі створення хаосу на сході України», — сказав співрозмовник.
Як відомо, після так званого «референдуму про статус Криму» візові й майнові санкції були накладені на 13 громадян РФ (сенаторів і військових); ще 12 осіб потрапили під обмеження після «входження» півострова до складу Росії (серед них представники адміністрації президента РФ, Ради федерації, Держдуми й Міноборони).
