За «доброю» традицією, останніх півтора місяця справді доленосні для жителів півострова рішення тутешній парламент — за нинішніми російськими законами, «Державна рада Республіки Крим» — приймає в авральному режимі, себто на позачерговому пленарному засіданні.
На розсуд депутатів, більшість з яких на чолі зі спікером Константиновим декілька днів «добровільно» поміняли своє «регіональне» членство на членство в місцевому осередку пропутінської партії «Єдіная Росія», представили невідомо де (швидше за все, у Кремлі) народжений варіант Конституції Криму.
Навіть член конституційної комісії, однопартієць прем’єра Аксьонова по партії «Рускоє Єдінство» Сергій Шувайников у «Фейсбуку» зізнався: «Я не знаю авторів Конституції, швидше за все, її писали експерти з–за меж Криму. Вчора я під розпис отримав саме їхній варіант. Сьогодні перед засіданням конституційної комісії отримав уже другий, який допрацьовували вже наші кримські експерти до 11–ї години вечора».
Комісія ж під орудою віце–спікера Григорія Йоффе, у минулому журналіста, редактора газети «Республіка Крим» (колись це видання методично «пісочило» місцевих комуністів і сепаратистів–мєшковців) за ці кілька тижнів збиралась лише двічі: спершу винятково з організаційних питань, а далі — для отримання паперового варіанта проекту Конституції і декількагодинної роботи над нею. Обійшлась комісія без широкого обговорення проекту бодай у «перевірених» засобах масової інформації, не кажучи вже про усталені громадські слухання чи плебісцит, який попервах народу обіцяли. Словом, документ готувався швидко, у вузькому колі й без особливих претензій на такий–сякий демократичний підхід. Швидше за все, вже завтра жителів 83–го суб’єкта Російської Федерації поставлять перед фактом — опублікованим текстом основного закону на шпальтах парламентської газети «Кримскіє ізвєстія».
Про це нашвидкуруч зроблене «дітище» відомо небагато. Судячи зі слів усе того ж Шувайникова, до остаточного пленарного засідання «залишилися недопрацьованими міжнаціональні відносини, Конституційний суд, повноваження і статус депутатів, Держради, судів, голови республіки».
Ще більше претензій до конституційного проекту в голови Меджлісу Рефата Чубарова. Він їх озвучив напередодні в ефірі ТРК «Чорноморська». Мовляв, не враховано багатонаціональну кримську специфіку, немає практично ні слова про статус народів і етнічних груп Криму, а також про їхнє право на самовизначення тощо.
«Ми (Меджліс.— Авт.), у тому числі й через постанову, прийняту ВР АРК 11 березня 2014 («Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграції в кримське співтовариство»), дали свої пропозиції, які, з нашої точки зору, повинні були бути обов’язково включені в текст Конституції Криму. Наприклад, питання про визнання органів національного самоврядування кримських татар і низку інших. У сьогоднішньому проекті Конституції нічого цього немає»,— сказав Рефат Чубаров. Хоча, за його словами, у конституціях таких суб’єктів РФ, як Удмуртія, Республіка Комі, Татарстан, гарантовані роль і права корінних народів. У кримському ж випадку виписані принципи управління територією — і не більше. «Тому від того, чи брали участь у роботі конституційної комісії представники Меджлісу, чи ні, нічого не залежало і не залежить», — змушений був констатувати лідер кримських татар.
Варто також додати, що немає чітких гарантів таких прав і щодо етнічних українців. Лише декларується, що українська мова, як і російська і кримськотатарська, матиме статус державної. Однак практика функціонування у самій Росії так званих національно–культурних утворень переконливо свідчить про обмеження нацменшин у правах (а українців — і поготів!) на тлі останніх подій у наших східних регіонах.
