chrome firefox opera safari iexplorer

У «Софії Київській» відкрилась виставка, присвячена Іоану Леванді — першому протоієрею Софійського кафедрального собору

30 квітня 2014 о 10:05

У Національному заповіднику «Софія Київська» 25 квітня відкрилась виставка «Київський златоуст» Іоан Леванда».

Виставка відбувається з нагоди 200 років від дня смерті протоієрея Софійського собору Іоана Леванди (1734–1814). Захід проходить у Будинку митрополита – пам’ятці архітектури середини XVIII ст.

Митра, XIX ст.

Митра, XIX ст.

На виставці представлено: портрети Іоана Леванди та його наставника – Київського митрополита Самуїла (Миславського); єдине посмертне видання його проповідей; відзнаки і нагороди протоієрея; літургійні речі та предмети побутового вжитку тієї доби.

Ігор Нетудихаткін

Ігор Нетудихаткін

У коментарі «УНІАН-Релігії» провідний науковй співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін розповів про особливості виставки.

— Іоан Леванда — один із найяскравіших проповідників кінця XVIII — початку XIX ст. За свій надзвчайний ораторський талант сучасники називали його «київським златоустом».

Він був першим протоієреєм Софійського кафедрального собору. Після секуляризаційної реформи імператриці Катерини II Софійський монастир припинив існування. Настоятеля Софійського монастиря не було, а був протоієрей Софійського собору. І цим першим протоієреєм став Іоан Леванда.

Проповіді Іоана Леванди у рукописах

Проповіді Іоана Леванди у рукописах

Він був призначений на цю посаду у 1786 році і перебував на ній незмінно 28 років – до своєї смерті у 1814 році. Він був похований у Софійському соборі біля Царських врат. На стіні над місцем його поховання розміщена мідна позолочена дошка з меморіальним написом.

Вид Подолу з Щекавиці. Сажин М. 1840-і р.

Вид Подолу з Щекавиці. Сажин М. 1840-і р.

Це єдиний представник білого духовенства, якого поховали беспосередньо у храмі. У храмі поховані декілька Київських митрополитів, але всі митрополити є чорноризцями, монахами.

На виставці предславлені всі відомі портрети Іоана Леванди – усього їх збереглося лише два. Дослідники біографії відзначають, що у XIX столітті ледь не кожна оселя киян була прикрашена портретами Іоана Леванди. Щось на зразок шанування згодом Тараса Шевченка.

Успенський собор на Подолі, XIX cт.

Успенський собор на Подолі, XIX cт.

Тобто він був певним чином народний герой. Він уславився майстерністю у складанні проповідей. Проповіді виголошували з різних нагод – на свята, були шонедільні проповіді. Кияни у  кінці XVIII — на початку XIX ст. дуже любили слухати проповідників у храмі.

Дерев'яна церква у Києві, 1814 р.

Дерев'яна церква у Києві, 1814 р.

Іоан Леванда був настільки знаковою особою, що став одним із героїв оповідання Тараса Шевченка «Близнюки». Шевченко написав це оповідання у 1855 році, коли перебував у засланні. На виставці представлений автопортерт Т. Шевченка – оригінал 1845 року. Та його малюнок «Новопетрівське укріплення» – це фортеця у Казахстані, де він писав це оповідання, перебуваючи у засланні.

Аудіосупровід виставки дозволяє відвідувачам прослухати урочисте «слово» Іоана Леванди, виголошене у Будинку митрополита 14 квітня 1807 р. з нагоди Великодня.

Виставка «Київський златоуст Іоан Леванда» присвячена 80-річчю заснування Національного заповідника «Софія Київська» і є спільним проектом Національного заповідника «Софія Київська», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника,  Національного музею історії України, Національного музею Тараса Шевченка, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського та  Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій (ДІАЗ «Стародавній Київ»).

Джерело: УНІАН
Розділи: Новини культури

9 серпня

Інші дати
Міжнародний день корінних народів світу
Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню.
Розгорнути
Варвара Ханенко
1852–колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний;музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв;(нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
Розгорнути
Народилася Віра Холодна
(1893, м.Полтава – 1919) – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
Розгорнути