chrome firefox opera safari iexplorer

Як протидіяти російській пропаганді

28 травня 2014 о 10:59

Інформаційна війна, яку проводить Росія проти України, у розпалі. Кремль відчайдушно бореться за інформаційний простір, не нехтуючи навіть змонтованими сюжетами.

А чи не здається вам, що подібний сценарій провокацій ви бачили раніше?..

1. Сирія, Кесаб. Яскравий приклад операції, проведеної в березні-2014 через телеканал Лайфньюс у Кесабі, яка сколихнула вірменську діаспору по всьому світу.
Транслюється сюжет нібито розстрілу вірмен у прикордонному з Туреччиною місті Кесаб. Звичайно, вірмени всього світу приходять у жах. Через кілька днів мер міста Кесаб дає інтерв'ю вірменським ЗМІ, говорячи про те, що в сюжеті зняті не вірмени, більше того, ця подія ніколи не відбувалися в цьому місті. Сюжет взято чи з Алеппо, чи то взагалі з Іраку. І ось навіть на РІА Новини спростування цього сюжету мером міста Кесаб.

2. Грузія. Початок серпня 2008 року. Росія почала проводити широкомасштабні навчання своїх військ на кордоні з Південною Осетією. У той же час активно роздавалися листівки, спрямовані проти грузинських «фашистів». Потім з'явилися «російські добровольці» для відбиття «грузинської агресії». Саакашвілі просять припинити використовувати зброю проти свого народу.
У результаті починається шквальний артилерійський вогонь по грузинських селах із боку російських спецслужб. На територію Грузії вводиться російська бронетехніка.
Росія зазвичай цей факт заперечувала. Тепер нам кажуть, що Росія вступила у війну, і причиною були вбиті російські миротворці, і там було 2.000 осетинських трупів, які потім не знайшли. У той же час російські телеканали розповідали про те, що грузини «спалюють» дітей, кидають їх під гусениці танків.
Те, що ми бачимо зараз в Україні – це повторення того ж сценарію. Росія знову використовує ті ж технології для розпалювання ворожнечі.

3. Одеса, Маріуполь. У травні були проведені дві операції в Одесі та Маріуполі.
Після одеської операції з'явився детальний звіт, який підготували одесити. Шкода, що із запізненням. В ідеалі такий звіт потрібно надавати в ЗМІ відразу після операції.
Як виявилося, проросійські активісти напали на мирний мітинг уболівальників і вчинили сутички. А пожежа, яка сталася в Будинку Профспілки, була підготовлена заздалегідь. У мережі навіть з'явилося відео, яке підтверджує факт підпалу зсередини будівлі.
На маріупольському порталі з'явився звіт про події в місті на 9 травня. З нього випливає, що з боку терористів була спроба захоплення глав АТО й УВС у Маріуполі, а нападу на мирний мітинг не було, про що навіть заявили організатори мітингу ветеранів, КПУ.

4. Під «подіями в Краматорську» 16 травня на телеканалі «Росія 1» представлені насправді змонтовані сюжети з подій у Кабардино-Балкарській республіці в 2012 році.
На відео нібито показаний епізод, у якому українські військові оточили групу озброєних людей, які представляють «армію» Донецької народної республіки на околиці села Староварварівка, що в 30 кілометрах від Краматорська. А бойові дії нібито відбувалися в Олександрівському районі Донецької області. Це ж відео було використано в сюжеті телеканалу «Росія 1». Голос за кадром заявив, що українські військові вбили невідомого чоловіка.

Однак це відео було знято майже два роки тому. Воно не має ніякого відношення до України. Насправді, це спецоперація, яка проводилася в Кабардино-Балкарській Республіці силами Російської Федерації 18 листопада 2012 року.

У соціальних мережах активно поширюється фотографія, на якій бойова машина притисла машину з пасажирами. Фото підписане: «Під Краматорськом танк розчавив машину з людьми».
Насправді, оригінал фотографії був зроблений кілька років тому – у 2008 році – у Чечні. Він раніше був опублікований на декількох ресурсах, у тому числі, на чеченському форумі Vchechne.ru.
Перелік можна продовжувати до нескінченості. У мережі навіть створено спеціальний ресурс StopFake, де «колекціонують» та викривають численні епізоди дезінформації.
* *  *
Що ми повинні робити? Для того щоб протидіяти тотальній дезінформації, нам необхідно діяти згуртовано.

1. Влада повинна говорити з людьми. Не має буті тиші. При кожному міністерстві, при штабі АТО зараз з'являються професійні прес-аташе. Вони повинні працювати. Щодня. Щогодини.

2. Нам потрібна допомога місцевих активістів та журналістів. Отже, у разі таких провокацій в ідеалі, вам потрібно: подзвонити нам, в Український кризовий медіа-центр, і вести постійний стрім: відправляти відразу ж сигнал через інтернет, записуючи його на окремий носій. Чому окремий? Тому що камеру у вас можуть відібрати терористи в будь-який момент.

3. Якщо можливо, спілкуйтеся з нашими військовими/територіальною обороною. Уточнюйте факти про те, що відбувається: із чого все почалося, що відбувалося до того, як ви прийшли на місце подій тощо. По завершенню подій, вирушайте в найближче безпечне місце з інтернетом і викладайте відео, фото та детально описуйте, що відбувається.

В ідеалі вам варто дізнаватися про заплановані події заздалегідь: слухаючи «Зелло», читаючи міські форуми й сепаратистські групи у ВК або «Однокласниках».

Будьте пильні! Якщо ви помітили велику кількість журналістів російських телеканалів, озброєних людей, 
які погано орієнтуються навіть у місцевості, вживають діалектні слова по типу «поребрик» та інші, майте на увазі – у вашому місті можливо готується провокація.

Якщо вам удасться отримати інформацію заздалегідь, повідомте, будь ласка, нам в УКМЦ. Ми постараємося надіслати до вас професійних стримерів і знімальну групу із центральних каналів, або зв'язати вас з їхніми представниками у вашому місті.

Дуже Вас прошу – максимально знижувати ризик свого здоров'я й життя!

По-перше – носіть бронежилет. Якщо у вас немає, повідомте, ми постараємося передати необхідне через Логістичний центр. 

По-друге, отримаєте тимчасове «посвідчення» представника регіонального ЗМІ.
Спільними зусиллями ми зможемо не лише протистояти російській пропаганді, а й побудувати нову модель комунікаційної структури та захистити інформаційний простір України.

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути