chrome firefox opera safari iexplorer

Чехія пропонує відкрити телекомпанію для трансляції в Україні російською мовою на противагу каналам РФ

04 червня 2014 о 13:33

МЗС Чехії пропонує створити телекомпанію, яка буде транслювати інформаційні програми на території України російською мовою. Телекомпанія повинна скласти, таким чином, конкуренціюросійським каналам. Ідею чеських дипломатів підтримують Польща, Словаччина та Угорщина, пише Deutsche Welle.

Ініціатива країн Вишеградської четвірки стала реакцією на плани київської влади відключити підконтрольні Москві російськомовні канали.

У зовнішньополітичному відомстві Чехії підкреслюють, що Україна стане стабільною державою, якщо її громадянам будуть доступні не тільки незалежна преса, але і незалежне телебачення.

«Допомога вільних засобів масової інформації, — повідомив під час дебатів з партнерами з Вишеградської четвірки міністр закордонних справ Чехії Лубомир Заоралек, — є елементом нової чеської політики, коли мова йде про захист прав людини».

Під час дискусій про відкриття у Чехії телеканалу, орієнтованого на українських глядачів, обговорювали питання і про його фінансування. Утримувати повноцінний канал — значить витрачати щорічно сотні тисяч євро. Жодна з найменших європейських країн не може собі такого дозволити, вважають оглядачі місцевих газет.

Заступник глави МЗС Чехії Петро Друлак вважає, що до проекту можна залучити інші держави або навіть використовувати бюджетні кошти Європейського Союзу.

У чеському зовнішньополітичному відомстві посилаються на позитивний досвід Euroradio FM і супутникового каналу BelsatTV, які мовлять з Європи на Білорусь. Euroradio, аудиторія якого сягає 300 тисяч слухачів на день, — улюблена станція людей у віці від 18 до 35 років. Програми BelsatTV переглядає кожен другий власник супутникової антени, а це — майже чверть всіх дорослих глядачів.

На заклик «Вільне телебачення — Україні!» відгукнулися як провідні чеські політики, так і відомі громадські активісти. Пропозиція дипломатів сподобалася і голові комітету з міжнародних справ у чеському парламенті Карелу Шварценбергу.

«У мене до неї тільки одне зауваження, — каже він. — Такий канал має говорити українською мовою».

Варто відзначити, що більш скептично до ініціативи чеського МЗС поставилася частина української громади і чеських фахівців, безпосередньо пов'язаних з Україною.

«Пропозиція, безперечно, варта уваги, але, на превеликий жаль, вона з'явилася занадто пізно, — поділилася з DW україністка Ленка Віхова. Росія давно веде інформаційну війну проти України, але у західних столицях і в самому Києві цього не хотіли помічати. А тепер Україна цю війну програла».

За словами Віхової, населення Донецької і Луганської областей настільки значно піддалося московській пропаганді, що там навряд чи будуть переглядати передачі з Праги.

Заступник голови «Української ініціативи в Чеській Республіці» Богдан Райчинець зазначає, що російськомовні трансляції в Україні з-за кордону — це «вода на млин сепаратистів, які не визнають державність української мови».

«Упевнений, — стверджує він, — що сепаратисти сприймуть існування такого телеканалу як доказ того, що в Україні має бути дві державні мови».

Райчинець звертає увагу на те, що чеські політики часто не усвідомлюють, наскільки важливим є мовне питання.

«Якщо в Україні буде дві державні мови, — вважає він, — не буде незалежної держави Україна».

Раніше повідомлялося, що Держкомітет теле- і радіомовлення України розробить законопроект щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав.

Джерело: Newsru.ua
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути