chrome firefox opera safari iexplorer

Куди подіти гроші під час кризи?

24 червня 2014 о 11:30

В умовах політичної та економічної нестабільності завжди актуальним залишається питання капіталовкладень. Як діяти, у що інвестувати і що, навпаки, не варто робити поспіхом?

Про це розповів львівський економіст Володимир Харко.

Заощадження варто вкладати в землю і нерухомість. Тим, хто заробляє небагато, треба починати заощаджувати з мінімальних депозитів у кілька тисяч гривень. Далі переходити на валютні.

Золото зараз не є актуальним, бо реалізувати його важче.

Також не варто забувати про «панчоху» вдома. В умовах війни рахунок у банку не гарантує фінансової безпеки.

Не піддаватися паніці і не скуповувати валюту, коли курс починає рости. Бо ажіотаж завжди комусь вигідний.

У Японії в 1998–1999 роках їх національна валюта подорожчала. Але влада зрозуміла, що для держави це не вигідно, бо вона зорієнтована не експорт. Тому треба гроші «вимивати». Офіційно звернулися до громадян з проханням купляти японські товари, які виробляються за кордоном. Кілька місяців японці у магазинах звертали увагу на виробника і купляли, наприклад телефони японські, але вироблені у Малайзії, США. Через кілька місяців економіка країни отримала відповідний баланс іноземної і національної валюти. Уряд звернувся до громадян з подякою за розуміння і підтримку. Сказав, що далі вони можуть діяти на власний розсуд. Але для такої свідомості потрібна довіра до влади і відповідна освіченість населення.

Вагомим капіталовкладенням на сьогодні є також гуртки, курси, навчання для дітей. Складати їм гроші лише на банківські рахунки неефективно. Без розвитку і освіти дитина у майбутньому буде просто бездумно витрачати заощадження. У тій же Японії, наприклад, з вищою освітою — 90 % населення.

Джерело: tvoemisto.tv

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути