chrome firefox opera safari iexplorer

Куди подіти гроші під час кризи?

24 червня 2014 о 11:30

В умовах політичної та економічної нестабільності завжди актуальним залишається питання капіталовкладень. Як діяти, у що інвестувати і що, навпаки, не варто робити поспіхом?

Про це розповів львівський економіст Володимир Харко.

Заощадження варто вкладати в землю і нерухомість. Тим, хто заробляє небагато, треба починати заощаджувати з мінімальних депозитів у кілька тисяч гривень. Далі переходити на валютні.

Золото зараз не є актуальним, бо реалізувати його важче.

Також не варто забувати про «панчоху» вдома. В умовах війни рахунок у банку не гарантує фінансової безпеки.

Не піддаватися паніці і не скуповувати валюту, коли курс починає рости. Бо ажіотаж завжди комусь вигідний.

У Японії в 1998–1999 роках їх національна валюта подорожчала. Але влада зрозуміла, що для держави це не вигідно, бо вона зорієнтована не експорт. Тому треба гроші «вимивати». Офіційно звернулися до громадян з проханням купляти японські товари, які виробляються за кордоном. Кілька місяців японці у магазинах звертали увагу на виробника і купляли, наприклад телефони японські, але вироблені у Малайзії, США. Через кілька місяців економіка країни отримала відповідний баланс іноземної і національної валюти. Уряд звернувся до громадян з подякою за розуміння і підтримку. Сказав, що далі вони можуть діяти на власний розсуд. Але для такої свідомості потрібна довіра до влади і відповідна освіченість населення.

Вагомим капіталовкладенням на сьогодні є також гуртки, курси, навчання для дітей. Складати їм гроші лише на банківські рахунки неефективно. Без розвитку і освіти дитина у майбутньому буде просто бездумно витрачати заощадження. У тій же Японії, наприклад, з вищою освітою — 90 % населення.

Джерело: tvoemisto.tv

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути