chrome firefox opera safari iexplorer

Чого потребує українська армія?

05 серпня 2014 о 17:45

Воювати необхідно не кількістю, а вмінням, підкріпленим сучасною зброєю та підтримкою всього суспільства

Сильна армія не можлива без сучасного військового обладнання та новітньої техніки. Колись казали: «Воювати потрібно не кількістю, а вмінням». Тепер, напевно, можна стверджувати, що воюють не кількістю людей, а якістю військової техніки.

Про те, що потрібно українській армії для підвищення її боєздатності, «Урядовому кур’єру» розповів директор Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Валентин Бадрак.

— Як ви вважаєте, що більшою мірою допоможе Україні досягти миру на сході: сильна власна армія чи санкції США, Європи, інших країн?

— Американські та європейські санкції на цьому етапі не стали дієвою асиметричною зброєю. Ключовий чинник перемоги — це те, що українська армія протистоїть терористам, яких підтримує Кремль. Саме тому авторитетне видання Business Insider помітно підняло планку українських ЗСУ в рейтингу найбільш потужних армій світу.

Але до переломного моменту ще явно не близько...

— Що потрібно зробити, щоб цей перелом настав?

— З військової точки зору він можливий після реального «закриття» кордону та перекриття каналів перекидання зброї і російських бойовиків на територію України. Зробити це можна лише завдяки залученню значних сил, зокрема бойової авіації, а також створенню спеціальних мобільних груп на найбільш небезпечних напрямках, негайному оснащенню їх сучасними системами виявлення, наведення і влучення.

— Волонтери нині кажуть, що час пошуку і відправлення на фронт одягу, їжі, касок і бронежилетів минув. Військо в цілому одягнули і взули, і тепер пріоритет — придбати новітню техніку й обладнання, тобто підвищити оснащеність армії. Але силами тільки волонтерського руху цю програму не здійснити. Які кроки в цьому напрямі пропонують експерти?

— Забезпечення індивідуального захисту військовослужбовців на сході країни — все-таки завдання номер один. Крім того, експерти в галузі безпеки пропонують невідкладно організувати поставки цифрових станцій закритого зв'язку (як через «Телекарт-Прилад», так і за рахунок військово-технічної допомоги), засобів нічного бачення і тепловізорів (переважно в рамках військово-технічної допомоги або закупівель за кордоном).

Фахівці також переконані в можливості забезпечити всі підрозділи, задіяні в АТО, новими засобами супутникової навігації вітчизняного виробництва, а також електронними картами місцевості (тут може бути підключено Смілянське підприємство «Оризон-Навігація»).

— А що з військовою технікою? Наприклад, нам розповідали, що переломний момент Другої світової на Курській дузі стався завдяки тому, що Радянську армію нарешті забезпечили достатньою кількістю танків і самохідних артилерійських установок.

— Фахівці вважають актуальною термінову модернізацію близько 600 наявних БРДМ (заміну або ремонт двигунів і розширення люків для десантування), щоб усі підрозділи АТО отримали бронетехніку. Необхідна і нова колісна техніка, й легка бронетехніка, зокрема БТР-4, БТР-3Е1, Дозор-Б і КрАЗ-АСВ (можна підключити потужності ХКБМ, Заводу імені В. О. Малишева, компанії «АвтоКрАЗ» і бронетанкоремонтних заводів).

Крім того, наші війська на сході гостро потребують автономних сучасних ПТУР і ПЗРК. Стати в пригоді можуть для бронетехніки і ПТРК «Стугна-П» — розробки ДККБ «Луч».

Для виявлення противника можна скористатися РЛС «Малахіт» і РЛС ближньої дії «Борсук», «Лис» (їх виробляє київська ХК «Укрспецтехніка»). Є сенс скористатися і старими модернізованими системами ППО — «Укроборонпром» готовий оперативно поставляти вдосконалені ЗРК С-125. Важливо також продовжити модернізацію і ремонт ЗРК С-300 і «Бук» на ДП «Укроборонсервіс».

— Ви сказали про необхідність модернізації наших засобів ППО. А що потрібно зробити для модернізації нашої військової авіації?

— Необхідно продовжити ремонт і переоснащення бойових літаків на львівському, одеському, луцькому, запорізькому заводах. Доцільно буде закупити керовані бомби і приціли для ведення бою вночі (розробка НВФ «Адрон»). Є гостра потреба в авіаційних ракетах «повітря-повітря» Р-27, які виробляє ДАХК «Артем».

Необхідно терміново налагодити закупівлю модернізованих вертольотів Мі-24 і Мі-8, забезпечивши оснащення вертольотів Мі-24 новою ракетою «Бар'єр-В» (завдання для конотопського заводу «Авіакон» і ДККБ «Луч»). Забезпечити захист вертольотів можна перевіреними системами «Адрос» розробки НВФ «Адрон».

— Які нові або раніше заморожені проекти з розробки і виробництва військової техніки вважаєте нині актуальними?

— Для створення сил стримування з програм-«довгобудів» можна залишити лише проект бойової ракети (наприклад, крилатої ракети, яку вже виводять на серійну орбіту).

Має право на життя і проект створення національного вертольота, якщо позиція генконструктора В’ячеслава Богуслаєва не буде, м’яко кажучи, непатріотичною.

— Чи мають українські підприємства технічні можливості для переозброєння нашої армії?

— З реальними можливостями підприємств ОПК України, а також з питаннями пріоритетності та черговості програм закупівель у своїх та іноземних підприємств не розібратися без відновлення роботи Держкомісії з питань ОПК.

— На вашу думку, які ще управлінські кроки необхідні?

— Украй важливо терміново внести зміни в систему закупівель. Катавасія із закупівлями зброї у підприємств триватиме доти, доки не буде скасовано невиправдані тендери, а держоборонзамовлення не розглядатимуть одразу на два-три роки.

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути