chrome firefox opera safari iexplorer

МОЗ відновлює вивчення військової медицини в українських медичних вишах

15 серпня 2014 о 14:15

МОЗ України доручило ректорам вищих медичних навчальних закладів внести зміни до чинних навчальних програм.

Під час подій на Сході країни медики та українське військо зіткнулися з проблемою фахового медичного забезпечення військових та постраждалих під час бойових дій. Причиною цьому стала нестача спеціалістів з військової медицини, адже ще у жовтні 2010 року було ліквідовано кафедри військової підготовки в усіх вищих медичних навчальних закладах, окрім Харківського, Тернопільського та Запорізького державних медичних університетів.

Тому, аби поліпшити цю ситуацію та організувати вивчення студентами предметів військової медицини та медицини надзвичайних ситуацій, МОЗ України доручило ректорам вищих медичних навчальних закладів унести зміни до чинних навчальних програм.

Зокрема, у вивченні дисципліни «Внутрішня медицина» передбачені теми з військової терапії обсягом 30 годин; у вивченні дисципліни «Хірургія, дитяча хірургія» передбачені теми з військової хірургії обсягом 45 годин; у вивченні дисципліни «Травматологія та ортопедія» передбачені теми з військової травматології обсягом 10 годин; у вивченні дисципліни «Нейрохірургія» передбачені теми з військової нейрохірургії обсягом 5 годин; у вивченні дисципліни «Гігієна та екологія» передбачені теми з військової гігієни обсягом 30 годин; у вивченні дисципліни «Епідеміологія» передбачені теми з військової епідеміології обсягом 6 годин.

Також до переліку курсів на вибір введені відповідні програми військово-медичної тематики. Для цього на базі кафедр Української військово-медичної академії будуть проведені відповідні цикли удосконалення підготовки науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

Окрім того, МОЗ України підтримує звернення Міністерства оборони України щодо укомплектування українських військових кадровим і мобілізаційним ресурсом в напрямку розширення мережі військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та відновлення діяльності військових кафедр у вищих медичних навчальних закладах, які розташовані у містах, де функціонують військово-медичні клінічні центри або військові госпіталі. З цією метою фахівці міністерств нині розробляють проект постанови Кабінету Міністрів України про відновлення функціонування військових кафедр у вищих медичних навчальних закладах.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути